Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.05.2017 р. № 279/ІПК/10/15-32-12-04-21

Головне управління ДФС в Одеській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), надає податкову консультацію щодо визначення доходу юридичної особи - платника єдиного податку від продажу земельної ділянки після її використання більше одного року.

Згідно із п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Пунктом 292.2 ст. 292 ПКУ визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. п. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Юридичні особи - платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

В бухгалтерському обліку земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом, згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 (зі змінами та доповненнями, далі - П(С)БО 7), класифікуються як основні засоби (підгрупа 5.1.1 групи 5.1 «Основні засоби»).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 7 придбані (створені) основні засоби (в т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об'єкта основних засобів, міститься в у п. 8 П(С)БО 7.

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П(С)БО 7).

При цьому згідно з п. 22 П(С)БО 7 вартість земельних ділянок не є об’єктом для нарахування амортизації в бухгалтерському обліку, тобто земельні ділянки не мають залишкової вартості.

Враховуючи вищевикладене, юридична особа - платник єдиного податку третьої групи у разі продажу земельної ділянки як окремого об’єкта власності включає до складу доходів усі надходження коштів, отримані від продажу такої земельної ділянки, у звітному періоді (кварталі) їх отримання.