Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.09.2023 р. № 2824/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства щодо отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ) внаслідок здійснення операцій з придбанняна митній території України нафтопродуктів для подальшого експортуваннята керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено в зверненні Товариство здійснює придбання нафтопродуктів на митній території України, з метою подальшого експортування нерезидентам у портах розташованих на митній території України.

Товариство просить надати роз’яснення щодо права на отримання бюджетного відшкодування по операціях з придбання на митній території України нафтопродуктів для подальшого їх експортування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділуІ Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом«г» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку звивезення товарів за межі митної території України.

За нульовою ставкою оподатковуються операції, зокрема з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту (підпункт «а» підпункт 195.1.1 пункт 195.1 стаття 195 розділу V Кодексу).

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Операціїз постачання товарів для заправки або забезпечення морських суден, щовикористовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України оподатковуються за нульовою ставкою, за умови документального підтвердження належного оформлення відповідних договорів на заправку, обслуговування та постачання морських суден, ведення обліку щодо здійснення зазначених поставок на підставіпервинних документів, та за відповідним порядком виконання митних формальностей такого постачання.

Бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Порядок визначеннясумиподатку, зокрема що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, щопідлягаєсплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різницяміж сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1     статті 200 розділу V Кодексу, така сума, зокрема підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3      статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (підпункт 200.7 статті 200 розділу V Кодексу).

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (підпункт 200.8 статті 200 розділу V Кодексу).

Таким чином, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V Кодексу).

Що стосується строків, встановлених статтею 52 Кодексу для розгляду звернень на отримання індивідуальних податкових консультацій, повідомляємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово до 01.08.2023 для контролюючих органів зупинявся перебіг строків, зокрема для надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.