Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.09.2023 р. № 2825/ІПК/99-00-21-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Підприємства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства та повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство зазначає, що має ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем. При проведені інвентаризації, інвентаризаційною комісією було виявлено нестачу алкоголю на складі.

Підприємство просить надати роз’яснення з питань:

1. Чи потрібно кошти, які погашатимуть нанесені Підприємству збитки (в розмірі вартості нестачі роздрібного алкоголю) проводити через РРО? Якщо так, то яка інформація повинна бути зазначена у фіскальному чеку і чи слід його надавати винній особі, яка сплачуватиме Підприємству суми збитку готівкою декілька місяців поспіль? Та як відобразити  у фіскальному чеку цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, якщо в наявності акцизної марки не має?

2. В яких цінах відображати нестачу алкогольної продукції та в яких цінах має погашати нестачу матеріально-відповідальна особа: по собівартості алкоголю чи з індикативу та з акцизним податком і з ПДВ?

3. З яких цін (собівартість чи індикатив) нараховувати ПДВ (база оподаткування ПДВ) для сплати в бюджет ПДВ по такій нестачі роздрібного алкоголю?

4. З яких цін (собівартість чи індикатив) нараховувати акциз для сплати в бюджет по нестачі роздрібного алкоголю?

5. Як відобразити нестачу роздрібного алкоголю в декларації з акцизного податку?

Щодо питання 1

Правовідносини між суб’єктом господарювання та працівником в ситуації, описаній у зверненні, регулюються Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі – КЗпП), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Законом № 265) та іншими нормативно-правовими актами чинними на території України.

Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції уготівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із статтею 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.  

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, щопідтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (утому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронногорозрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

 Якщо працівником внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків заподіяно шкоду підприємству, то відповідно до частини 1 статті 130 КЗпП передбачено, що такі працівники несуть матеріальну відповідальність.

Готівкові кошти, що надходять підприємству як компенсація винною особою нестачі товарно – матеріальних цінностей розцінюється як компенсація вартості таких товарно – матеріальних цінностей та відповідно до діючого законодавства не є розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265.

Враховуючи вищевикладене, відшкодування відповідальними особами в готівковій формі нестачі товарно – матеріальних цінностей, виявленої в результаті проведеної інвентаризації, не є розрахунковою операцією, а тому такі розрахунки можуть проводитись Підприємством у касах цих Підприємств з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

 

Щодо питання 2

Питання щодо того, за якою ціною відображаються в обліку платника товари, по яких встановлено нестачу, та за якими цінами матеріально-відповідальна особа має погашати таку нестачу не відноситься до компетенції ДПС.

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.  

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку -  превалювання сутності над формою, згідно з яким  операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, якщо компенсація винною особою збитків, пов’язаних із  нестачею товару на складі підприємства, за своєю сутністю є відшкодуванням вартості такого товару, то сума такого відшкодування включається підприємством до бази оподаткування ПДВ, яка має визначатися за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 Кодексу (а саме для придбаних товарів - не нижче ціни придбання, для самостійно виготовлених товарів - не нижче звичайних цін).

Щодо питання 4

Відповідно до п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування.

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб'єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, зокрема, для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб'єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, є дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).

Відповідно до п. п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, об'єктом оподаткування акцизним податком є зокрема, обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 Кодексу.

Пунктом 216.3 статті 216 Кодексу, визначено перелік випадків, в яких податкове зобов’язання з акцизного податку щодо втраченого підакцизного товару не виникає. При цьому, випадок, описаний у зверненні, не включений до цього переліку.

Відповідно до п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу, базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу (реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах)).

Суми податку, що підлягають сплаті за підакцизні товари (продукцію), зокрема, реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань (п. 217.1 ст. 217 Кодексу).

Отже, сума акцизного податку, що підлягає сплаті за підакцизні товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, нараховується на вартість таких товарів з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Щодо питання 5

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09. 2016 № 841) (далі – Наказ № 14), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550.

Платник акцизного податку, який відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу є суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Д та додаток 6 до декларації акцизного податку.

Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов'язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).

Так, у графі 2 «Вид підакцизних товарів» додатку 6 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу віднесено до підакцизних;

у графі 3 «Вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування» зазначається загальна вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) реалізованих у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків підакцизних товарів, визначених підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу.

В рядку 1.5 додатку 6 до Декларації зазначається вартість зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб'єктом господарювання, у тому числі товарів, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної платником податку (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу під час перевірки контролюючим органом). Такі товари відображаються у розрахунку у звітному періоді, у якому складено документ, що засвідчує зазначені факти;

Зокрема, податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету щодо підакцизних товарів, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, визначається у графі 5 додатку 6 до Декларації.

Підсумок показників зазначається у рядку «Усього» додатку 6 до Декларації та переноситься до четвертої графи розділу Д Декларації.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.