Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2023 р. № 2379/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо права на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), зазначеної в податковій накладній, у якій допущено помилку в описі (номенклатурі) товарів/послуг, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні платник податків – покупець повідомив, що продавцем невірно зазначено опис (номенклатуру) товарів/послуг в податковій накладній, складеній та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на такого покупця. Для виправлення зазначеної помилки продавцем складено розрахунок коригування до такої податкової накладної, реєстрацію в ЄРПН якого було зупинено.

Враховуючи вищевикладене, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодоподаткових наслідків для покупця в частині формування податкового кредиту на підставі податкової накладної у зазначеному вище випадку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом першим пункту 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 Кодексу документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексуна дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної визначено пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, одним із яких є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (підпункт «е» пункту 201.1 статті 201 Кодексу).

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, дані, зазначені у податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за операцією з постачання товарів/послуг.

Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу визначено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Враховуючи вищезазначене, покупець не має права включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, у якій допущено помилку вописі (номенклатурі) товарів/послуг, якщо помилка заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстраціїїї в ЄРПН.Право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до неї розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.

Також зазначаємо, що на підставі п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу до 01.08.2023 зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).