Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної
особи – підприємця (далі – Підприємець)
від (вх. ДПС № від , далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Відповідно до звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІІ групи) та здійснює діяльність у сфері послуг з використанням мережі Інтернет.
Враховуючи викладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):
1. Чи є платіжний сервіс WayForPay (який є програмним комплексом та з точки зору НБУ відноситься до сервісу переказу коштів) «банківською системою дистанційного обслуговування та/або сервісом переказу коштів» в розумінні пункту 14 статті 9 Закону №265, при використанні якого «реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються»?
2. Чи потрібно ФОП (надає послуги через мережу інтернет), при отриманні оплати за ці послуги через платіжний сервіс WayForPay (який є програмним комплексом та з точки зору НБУ відноситься до сервісу переказу коштів), застосовувати РРО/ПРРО, враховуючи той факт, що такі послуги надаються через мережу інтернет, у зв’язку з чим відсутнє конкретне місце розрахунків?
3. Чи може ФОП у випадку надання послуг (через мережу інтернет) іноземним громадянам чи громадянам України що перебувають за кордоном отримувати оплату за надані послуги на розрахунковий рахунок ФОП у гривні із використанням платіжного сервісу WayForPay?
Як зазначено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації з вищевказаних питань, полягає в необхідності дотримання податкового та іншого законодавства, під час здійснення розрахункових операцій за послуги, що надаються фізичною особою – підприємцем.
Щодо питання 1 та 2.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265:
розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Щодо місця проведення розрахунків окремо зазначаємо таке.
Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089-IX) визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов’язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
У Законі № 1089-IX терміни вживаються в такому значенні:
абонент – кінцевий користувач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах договору, укладеного з постачальником електронних комунікаційних послуг;
кінцеве (термінальне) обладнання – обладнання, призначене для з’єднання з кінцевим пунктом електронної комунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до електронних комунікаційних послуг;
кінцевий пункт мережі – фізична точка, в якій кінцевому користувачу надається доступ до загальнодоступної електронної комунікаційної мережі, і яка у випадку мереж, що включають комутацію або маршрутизацію, визначається за певною мережевою адресою.
Проводячи аналогію між Законами № 1089-IX та № 265, то абонентом є надавач послуг із консультування з питань оподаткування; кінцеве (термінальне) обладнання – місце надання послуг із консультування з питань оподаткування споживачу; кінцевий пункт мережі – місце отримання послуг із консультування з питань оподаткування споживачем.
У зв’язку з тим, що в описаному у зверненні випадку, є кінцеве (термінальне) обладнання надавача послуг із консультування з питань оподаткування, яке розміщене в кінцевому пункті мережі, відповідно до укладеного договору (тобто місце безпосереднього отримання споживачем комунікаційних послуг), припущення ФОП щодо відсутності місця розрахунків лише по факту проведення розрахунків в мережі інтернет не відповідає дійсності.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків та/або способу оплати обраного покупцем (споживачем), наявності того чи іншого зареєстрованого виду господарської діяльності, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні нормами прямої дії Кодексу та
Закону № 265, якими встановлено загальні правила реєстрації та здійснення розрахункових операцій.
Тобто, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення, який запропоновано Підприємцем.
Зокрема, порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265, яким визначено, що у разі здійснення Підприємцем розрахункових операцій у розумінні
Закону № 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.
Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Наголошуємо, що право на використання пільги щодо незастосування РРО/ПРРО, встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265, є єдиною нормою, яка має визначальне значення для формування відповіді на питання звернення.
Всі інші доводи та аргументи, наведені у зверненні, зокрема, нормативно – правові акти Національного банку України та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і їх роз’яснення, не впливають на обсяг прав та коло обов’язків, що супроводжують процеси здійснення розрахунків, в частині застосування РРО/ПРРО, формування та видачі або надсилання розрахункових документів споживачу.
Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 та 2 звернення повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для такого Підприємця не є обов’язковим.
Звертаємо увагу, що відповідь надано з використанням визначення понять, а не власних назв сервісів переказу коштів, яким є WayForPay, що в свою чергу відповідає Закону № 265.
Тобто, зазначений у зверненні спосіб розрахунку за наданні послуги, не потребує застосування РРО/ПРРО, відповідно до пільги встановленої пунктом 14 статті 9 Закону № 265.
Водночас, у випадку виникнення сумнівів у Вас щодо правильності віднесення ДПС WayForPay до способів здійснення оплат, передбачених пунктом 14 статті 9 Закону № 265, рекомендуємо звернутися до Національного банку України, для отримання відповідного роз’яснення в межах його компетенції.
Щодо питання 3.
За визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 162 (далі – Інструкція № 162):
платіжний рахунок – рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;
поточний рахунок – рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;
розрахунковий рахунок – рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.
Тобто, розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а ФОП може мати лише платіжний та/або поточний рахунок.
Окремо наголошуємо, що відповідно до пункту 10 розділу І
Інструкції № 162, фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Також, пунктом 24 розділу І Інструкції № 162 визначено, що за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом та в пункті 24 розділу I Інструкції № 162.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Враховуючи викладене та суть питання, ДПС інформує, що у випадку надання послуг іноземним громадянам або громадянам України, що перебувають за кордоном, за допомогою мережі Інтернет, ФОП– платник єдиного податку ІІІ групи може отримувати оплату за наданні послуги з використанням платіжного сервісу WayForPay, виключно на поточний рахунок такого ФОПа в національній валюті, відкритий для здійснення підприємницької діяльності.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |