Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2023 р. № 2793/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо складання калькуляції вартості послуг з проживання та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, платник ПДВ є закладом освіти та надає, зокрема, послуги з тимчасового проживання співробітників, працівників інших закладів освіти, установ та організацій. Операції з надання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

При складанні калькуляції вартості проживання зазначених категорій осіб платник податку враховує всі витрати, понесені ним при наданні послуг, а саме: заробітну плату, нарахування на фонд оплати праці, комунальні послуги, інші витрати на утримання гуртожитків.

Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правильності включення до калькуляції вартості послуг з проживання вартості придбання товарів та інших послуг з ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема,  операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін (пункт 188.1 статті 188 розділу V ПКУ).

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Таким чином, платник податку самостійно визначає вартість послуг, що ним надаються, а також складові такої вартості. При цьому згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ базою оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є їх договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, яка не може бути нижче звичайних цін на такі товари/послуги.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Отже, з питань правильності ведення бухгалтерського обліку (зокрема, в частині складання калькуляції вартості послуг, що надаються платником податку) доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Крім цього ДПС інформує, що на аналогічне за змістом звернення університету щодо складання калькуляції вартості послуг з проживання в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій зареєстрована індивідуальна податкова консультація, яка направлена університету за адресою, вказаною у зверненні.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).