Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення (далі – Товариство) щодо можливості і правильності повторного внесення статутного капіталу засновником Товариства на банківський рахунок Товариства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до наданої інформації, єдиним учасником Товариства було прийнято рішення про проведення процедури ліквідації Товариства.
З урахуванням порядку ліквідації були закритібанківські рахунки Товариства та через особистий кабінет платникаподатків подано ліквідаційний баланс.В процесі ліквідації грошові кошти статутного капіталу були повернуті засновнику Товариства
На дату подання звернення Товариство продовжило свою діяльність про що було прийнято відповідне рішення до ЄДР.
Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо можливості і правильності повторного внесення статутного капіталу засновником Товариства на банківський рахунок Товариства.
Пунктом 1.1 статті 1 Кодексу встановлено, що Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок формування статутного капіталу товариства регулюється нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003№ 435–IV (із змінами і доповненнями) (далі – ЦКУ), Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436–IV (із змінами і доповненнями) (далі – ГКУ) та Законом України від 06.02.2018 № 2275–VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»(із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 2275).
Згідно з частиною четвертою статті 57 ГКУ статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Частиною другою статті 115 ЦКУ визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 13 Закону № 2275).
При цьому, оскільки відповідно до підпункту 191.1.28 пункту 191.1 статті 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання щодо можливості і правильності повторного внесення статутного капіталу засновником Товариства на банківський рахунок Товариства не належать до компетенції податкових органів та регулюються нормами цивільного, господарського законодавства та інших нормативно-правових актів.
Разом з цим, повідомляємо, що згідно з абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування по операціях із здійснення внесків (повторних внесків) до статутного капіталу підприємства.Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності(частина друга статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання порядку відображення операцій із здійснення внесків (повторних внесків) до статутного капіталу у бухгалтерському обліку відносяться до компетенції Міністерства фінансів України.
Пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |