Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення у податковій звітності з ПДВ податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, і розрахунку коригування до неї, а також можливості перерахунку показника ∑Перевищ в Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у грудні 2022 року платником податку було складено податкову накладну без факту здійснення господарської операції та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Реєстрацію податкової накладної в ЄРПН було зупинено. Надалі таку податкову накладну відповідно до рішення комісії контролюючого органу було зареєстровано в ЄРПН, після чого у лютому 2023 року платником було подано на реєстрацію та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування до такої податкової накладної, складений у грудні 2022 року.
Податкова накладна та розрахунок коригування до неї не були відображені платником у податковій звітності з ПДВ. У платника податку виник показник ∑Перевищ в СЕА ПДВ.
Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи правомірно платник податку не відобразив у податковій звітності з ПДВ зайво складену податкову накладну та розрахунок коригування до неї?;
2-3) яким чином виправити (перерахувати) показник ∑Перевищ в СЕА ПДВ для збільшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (далі – реєстраційна сума)?
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Терміни реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН встановлено пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 2001 ПКУ.
Розрахунок реєстраційної суми платника податку в СЕА ПДВ здійснюється за формулою, встановленою пунктом 2001.3 статті 2001 ПКУ. Складовою такої формули є показник ∑Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Щодо питання 1
У податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування до такої податкової накладної.
Обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в зайво складеній податковій накладній (тобто не підтвердженій первинними документами), а також у розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.
Щодо питань 2-3
Обрахунок реєстраційної суми здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ. При розрахунку реєстраційної суми, а також показників формули, за якою вона обраховується, враховуються, зокрема, усі податкові накладні та розрахунки коригування, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку. Зокрема, при обрахунку реєстраційної суми розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань, зареєстрований в ЄРПН з порушенням встановлених ПКУ термінів, враховується у тому періоді, в якому його було зареєстровано в ЄРПН.
Враховуючи викладене, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку реєстраційної суми і її окремих складових платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні і реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |