Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2023 р. № 2281/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Громадської організації «______» (далі – Громадська організація) щодо окремих питань оподаткування громадської організації у статусі  неприбуткової організації із залученням до своєї діяльності волонтерів, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.   

Згідно із зверненням Громадської організації, внесеної до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), така організація залучає до своєї діяльності волонтерів для потреб забезпечення оборони держави.

Так, фізичні особи - волонтери, які є членами Громадської організації (між волонтерами та Громадською організацією укладено офіційний договір), проводять збір коштів для потреб  Збройних Сил України на власні картки для купівлі за кордоном автомобілів для потреб військових.

При перетині кордону України вантажі у вигляді автомобілів оформлюються як гуманітарна допомога із зазначенням Громадської організації отримувачем такої допомоги. В подальшому Громадська організація передає автомобілі на підставі запиту військової частини через акт приймання-передачі.

З урахуванням зазначеного вище Громадська організація звертається за наданням індивідуальної податкової консультації з таких питань:

1. Яким чином здійснювати процедуру закупівлі транспортних засобів в якості гуманітарної допомоги військовим за рахунок волонтерів для того, щоб уникнути негативних податкових наслідків як для волонтера, так і для Громадської організації?

2. Яким чином в обліку та звітності Громадської організації як неприбуткової організації відобразити таку процедуру?

 

 Щодо питань 1 та 2

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку проведення операцій з благодійною та гуманітарною допомогою із залученням волонтерів до діяльності неприбуткової організації  не належать до компетенції ДПС.

При цьому повідомляємо таке.

Відносини, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні, регулює Закон України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» зі змінами (далі – Закон № 3236).

Волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги (частина перша ст. 7 Закону № 3236).

Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 7 Закону № 3236 волонтери надають волонтерську допомогу, зокрема, на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.

Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності (частина перша  ст. 1 Закону № 3236).

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»  (далі – Закон № 5073) благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Статтею 4 Закону № 5073 визначено, що суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Порядок проведення публічного збору благодійних пожертв як одного з видів благодійної діяльності встановлено ст. 7 Закону № 5073.

Публічний збір благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України здійснюється особами, зазначеними у частинах другій – п’ятій ст. 7 Закону № 5073, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина восьма ст. 7 Закону № 5073).

Порядок здійснення публічного збору благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України встановлено постановою Кабінету Міністрів України  від 30 червня 2015 року № 451 (далі – Порядок № 451).

Зауважимо, що публічний збір благодійних пожертв відповідно до п. 2 Порядку № 451 може здійснюватися:

особами, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації або на користь благодійної організації від власного імені (через благодійні організації);

особами, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені або на користь Міністерства оборони України;

уповноваженими посадовими особами Міністерства оборони України з використанням засобів масової інформації.

До компетентних органів виконавчої влади, через які відбувається реалізація державної політики у сфері волонтерської діяльності віднесено, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності (частина перша ст. 3 Закону № 3236).

До основних завдань Національної соціальної сервісної служби України віднесено, зокрема, реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення з питань волонтерської діяльності (п.п. 1 п. 3 Положення про Національну соціальну сервісну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 783).

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами (далі – Закон № 1192).

Як встановлено ст. 1 Закону № 1192, гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону № 5073.

До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Контроль за отриманням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги, відповідно до ст. 5 Закону № 1192 належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року  № 423, зі змінами).

Отже, з питання порядку здійснення закупівлі транспортних засобів в якості гуманітарної допомоги для потреб військових частин Збройних Сил України за рахунок благодійних пожертв, зібраних волонтерами, які залучені до діяльності Громадської організації, доцільно звернутися до Національної соціальної сервісної служби України, Міністерства соціальної політики України та Міністерства оборони України.

 

Щодо оподаткування волонтерів

Відповідно до п. 2¹ розділу VII «Прикінцеві положення» Закону № 5073 Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та оприлюднюється на його офіційному вебсайті. Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками - фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в порядку, визначеному Законом № 5073, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених, зокрема, у п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з'єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов'язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги  (п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до п. 31 підрозділу 1 розділу XX Кодексу положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками - фізичними особами, які до 01 січня  2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, у період з 24.02.2022 до дати їх включення до зазначеного Реєстру.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Крім того, зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Таким чином, у разі якщо фізична особа займається збиранням коштів (донатів) на свій власний рахунок з метою виплати їх як благодійна допомога на користь осіб, зазначених у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, але при цьому  не зареєстрована у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, то сума таких коштів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим якщо зазначена фізична особа зареєстрована у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, але спрямовує кошти, отримані як донати, на користь осіб не зазначених у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума цих коштів також оподатковується відповідно до норм розділу IV Кодексу у загальному порядку.

 

Щодо оподаткування неприбуткових організацій

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Зауважимо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

До неприбуткових організацій, згідно з  п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені, громадські об’єднання.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» зі змінами (далі – Закон № 4572).

Частиною п’ятою ст. 1 Закону № 4572 передбачено, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

До одного з принципів утворення і діяльності громадських об’єднань відноситься відсутність майнового інтересу, що згідно з частиною шостою            ст. 3 Закону № 4572 передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Статут громадського об'єднання, як встановлено частиною першою ст. 11 Закону № 4572,  має містити відомості, зокрема, про мету (цілі) та напрями його діяльності; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання.

Положення статуту громадського об’єднання у статусі неприбуткової організації мають відповідати вимогам Закону № 4572 та п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Отже, обов’язковими умовами для громадської організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) в межах профільного закону виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, а також заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених  п.133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

При складанні податкової звітності неприбутковою організацією формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017  № 469 (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином складених первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно у рядках 1.6, 1.6.1, 1.6.2 ГД частини І Звіту, а видатки (витрати) у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги – відповідно у рядках 2.4, 2.4.1, 2.4.2 ГД частини І Звіту.

У випадку нецільового використання активів сума таких операцій та визначення відповідного податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відображаються у рядках 3, 5 та 6 частини ІІ Звіту.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу у період воєнного стану на території України тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).