Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2023 р. № 2332/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Господарства про надання індивідуальної податкової консультації щодо відображення у податковій звітності платника єдиного податку четвертої групи земельних ділянок, право користування якими не було  зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – реєстр), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Господарство  поінформувало, що є платником єдиного податку четвертої групи, подало податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік. У Господарства в травні 2023 року виникла необхідність в обробітку додаткових земельних ділянок, які були передані у користування фізичними особами, але в силу воєнного стану інформація про деякі права користування з земельних ділянок не були внесені до реєстру.  

Господарство, посилаючись на норми законодавства України, запитує:

1. Чи вважається власновирощеною сільськогосподарською продукцією продукція, яка вирощена на земельних ділянках, що не відображаються у податковій  звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік?

2. Чи є правомірним відображення у податковій звітності платника   єдиного податку четвертої групи на 2023 рік земельних ділянок, право користування (емфітевзис, оренда тощо) яких не зареєстроване в реєстрі?

3. Чи вважатиметься власновирощеною сільськогосподарською продукцією така продукція, яка вирощена на земельних ділянках, що відображені у податковій звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, але які не зареєстровані в реєстрі?

4. Чи є правильним використання платником єдиного податку четвертої групи в господарській діяльності земельних ділянок, які не відображаються у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік?

Щодо першого  –  четвертого питань 

Глава 1 розділу XIV Кодексу встановлює правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу – питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає, зокрема, доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства (п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу).

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292¹.1 ст. 292¹  Кодексу).

Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється єдиний податок;  звітні податкові декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) та дані про державну реєстрацію такого права.

Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України (далі – Земельний Кодекс), Законом України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161).

Згідно з частиною першою  ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша ст. 93 Земельного кодексу).

Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (частина друга ст. 2 Земельного кодексу).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу  встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до ст.ст. 6, 19, 25 Закону №161 орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди, тому платники єдиного податку четвертої групи не звільняються від обов’язку щодо проведення державної реєстрація укладених договорів оренди земельних ділянок.

Податковим законодавством чітко не визначено обов’язку щодо включення до об’єкту оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи лише площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), щодо яких договори оренди зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку.

З огляду на викладене, земельні ділянки, які надані Господарству у користування, у тому числі на умовах оренди мають бути відображені у податковій звітності платника єдиного податку четвертої групи на відповідний податковий (звітний) календарний рік.

Відповідно до п.п. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295.9 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи зобов'язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

У разі, якщо Господарством не було відображено в податковій звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік земельні ділянки, які були у травні 2023 році надані йому у користування, такому платнику податків необхідно подати  уточнюючу податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та включити до об’єкту оподаткування єдиним податком такі земельні ділянки. При цьому, сума доходу від реалізації сільськогосподарської продукціі, вирощеної на таких земельних ділянках, може бути включена до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.   

Додатково повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69  підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).