Державна податкова служба України на звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультаціїщодо включення до об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи земельної ділянки сільськогосподарського призначення, по якій закінчився термін дії договору оренди, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку четвертої групи, подало податкову звітність платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, в якій відобразило всі наявні у користуванні земельні ділянки.
У податковій звітності платника єдиного податку четвертої групи Товариством також відображеноземельну ділянку площею 5,6849 га, яка належить громадянину. Термін дії договору оренди зазначеної земельної ділянки закінчився 29.10.2022.
Товариство, посилаючись на нормиЗакону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2145) та Постанову Верховного суду від 29.03.2023 по справі № 563/376/22-ц, запитує:
1. Чи має право Товариство відображати у податковій звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік земельні ділянки по договору оренди, який закінчився 29.10.2022, що вважається продовженим на рік до 29.10.2023 згідноз Законом№ 2145?
2. Чи є правильним відображення у податковій звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік земельних ділянок по договорам оренди,які закінчились у період з 07.04.2022 по 19.11.2022, та які відповідно вважаються продовженими на рік згідно Закону № 2145?
Щодо першого та другого питань
Відповідно до пункту2921.1 статті2921 Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Згідно з підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється єдиний податок; звітні податкові декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостей (довідку) про наявність земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) та дані про державну реєстрацію такого права.
Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України (далі – Земельний кодекс), Законом України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161).
Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (частиною другою статті 2 Земельного кодексу).
Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Законом № 2145, який набрав чинності 07.04.2022, розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу доповнено пунктами27 і 28. Так, відповідно до пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:
а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;
б) приватної власності.
При цьому, Законом України від 09 жовтня 2022 року № 2698-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (далі – Закон № 2698), який набрав чинності 19.11.2022, внесено зміни, зокрема,до пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу.
Так, відповідно до пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу (у редакції Закону № 2698) під час дії воєнного стану до набрання чинності Законом № 2698 земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:
а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;
б) приватної власності.
Отже, згідно з пунктом 27розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу, договори оренди, терміни дії яких закінчивсяу період з 07.04.2022 по 19.11.2022, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зазначена позиція також викладена у Постанові Верховного суду від 29.03.2023 по справі № 563/376/22-ц.
З огляду на викладене,так як договори оренди земельних ділянок, термін дії яких закінчивсяу періодз 07.04.2022 по 19.11.2022, вважаються поновленими на один рік,такі земельні ділянки підпадають під визначення об’єкту оподаткування єдиним податком для платників четвертої рупи та мають бути відображені у податковій звітності платника єдиного податку четвертої групи на відповідний податковий (звітний) календарний рік.
Додатково повідомляємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |