Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2023 р. № 2336/ІПК/99-00-21-02-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо зарахування попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що було прийнято рішення про виплату дивідендів з нерозподіленого прибутку в грошовій формі.

При виплаті дивідендів було сплачено авансовий внесок з податку на прибуток з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, який відображено у додатках АВ та ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами 2020 року Товариство отримало від’ємний фінансовий результат і тому не нараховує податок на прибуток за ставкою 18%.

З огляду на зазначене, у Товариства виникає питання: чи може авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений під час виплати дивідендів, зменшувати податок на дохід за договорами страхування (за ставкою 3 %), відображений у рядку 08 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, у разі отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування за базовою (основною) ставкою податку?

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Крім того, згідно з підпунктом 134.1.2 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Кодексу.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 Кодексу (пункт 137.2 статті 137 Кодексу).

Ставки податку на прибуток визначені статтею 136 Кодексу, зокрема, базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п.136.1 ст.136 Кодексу).

Відповідно до пункту 136.2 статті 136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Кодексу (п.п.136.2.1 п.136.2 ст.136 Кодексу);

0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (п.п. 136.2.2 п.136.2 ст.136 Кодексу).

Таким чином, дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Кодексу, є об’єктом оподаткування, з якого визначається податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим  Кодексом та/або Митним кодексом України.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений пунктом 57.1¹ статті 57 Кодексу.

Згідно з підпунктом 57.1¹.1 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 Кодексу.

Підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу, зазначено, що крім випадків, передбачених підпунктом 57.1¹.3 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Податок на дохід за договорами страхування визначається страховиками у рядку 08 Декларації та враховується при визначені загальної суми податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період. Тобто, рядок 08 «Податок на дохід за договорами страхування» Декларації є складовою частиною податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню.

Зменшення нарахованої суми податку, зокрема, на суму нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді, відображається у Додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації (далі – Додаток ЗП).

Так, у рядку 16.4.1 Додатка ЗП зазначається сума нарахованого та сплаченого авансового  внеску у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що відноситься на зменшення нарахованої суми податку в поточному звітному (податковому) періоді, яка враховується при визначені показника рядка 16 Додатка ЗП, що обраховується як підсумок показників цього додатка: рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5, але не більше суми задекларованого у Декларації податку на прибуток підприємств за відповідний звітний (податковий) період.

Сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), яка перевищує загальну суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у Декларації за такий податковий (звітний) період, відображається у рядку 16.4.2 Додатка ЗП та відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах, із перенесенням такої суми до рядка 16.3 Додатка ЗП до Декларації за наступний звітний (податковий) період наступного року.

Таким чином, оскільки податок на дохід за договорами страхування, що визначається у рядку 08 Декларації є складовою податкового зобов’язання з податку на прибуток, платник податку може зменшити нараховану суму податку звітного (податкового) періоду на суму попередньо сплачених та нарахованих авансових внесків з податку на прибуток у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), але не більше суми задекларованого податку на прибуток підприємств за такий звітний (податковий) період.

Відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу до 01серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, було зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.