Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2023 р. № 2341/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Селянського (фермерського) господарства (далі – Фермерське  господарство) щодо оподаткування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Фермерське  господарство повідомило, що орендує земельні ділянки, які не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі та звітує і сплачує за вищезазначені земельні ділянки в частині плати за землю та єдиного податку четвертої групи.

Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи повинні включати до додатку з розрахунком МПЗ, який є невід’ємним додатком до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, земельні ділянки, договори оренди по яким не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі?
2. Чи має право Фермерське  господарство, подати уточнюючу декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відкоригувати раніше задекларовану суму податкових зобов’язань до зменшення в частині МПЗ та при цьому не нараховувати та не сплачувати штрафні санкції, та пеню?

 

Щодо першого питання 

МПЗ - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ (підпункт 14.1.114² пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 38¹.1.4 пункту 38¹.1 статті 38¹ Кодексу).

Пунктом 38¹.3 статті 38¹ Кодексу передбачено, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов'язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (пункт 38¹.4 статті 38¹  Кодексу).

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, у випадку коли Фермерське господарство користується земельними ділянками, без укладання договору оренди та державної реєстрації переходу такого права користування, то обов’язок з визначення загального МПЗ виникає у власників земельних ділянок.   

 

Щодо другого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Кодексу).

Відповідно до пункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Враховуючи зазначене, платник єдиного податку четвертої групи, у разі допущення помилки у розрахунку МПЗ має право подати уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відобразити достовірні показники розрахунку МПЗ, при цьому такий платник єдиного податку четвертої групи звільняється від обов’язку щодо нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені, що призвели до заниження податкових зобов’язань у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану.

Додатково повідомляємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).