Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2023 р. № 2342/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування у разі використання в господарській діяльності іноземних валютних рахунків, зокрема платіжної системи Payoneer, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи є наявною заборона/обмеження, відповідно до норм чинного податкового законодавства України, для юридичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, використовувати послуги платформи Payoneer (посилання: https://www.payoneer.com.ua) та відкривати рахунки на платформі Payoneer?

2) чи виникають у юридичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, внаслідок відкриття рахунку на платформі Payoneer, додаткові обов’язки з оподаткування коштів, отриманих на банківський рахунок, відкритий на платформі Payoneer?

3) чи є, відповідно до норм податкового законодавства України, для юридичних осіб, кошти, отримані юридичною особою на валютний банківський рахунок, відкритий на платформі Payoneer, електронними грошима?

4) яким чином та в якому періоді юридичним особам, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, оподаткувати зазначені кошти, що отримані юридичною особою на банківський рахунок, відкритий на платформі Payoneer?

 

Щодо першого-другого та четвертого питань

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Кодексу, зокрема підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Згідно з підпунктом 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 Кодексу.

Згідно пунктом 291.3 статті 291 Кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главі 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Пунктом 291.6 статті 291 Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 296.1 статті 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у статті 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою статті 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта статті 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).

Відповідно до пункту 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 розділу IІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти                      від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до статті 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (пункт 2 розділу I Положення № 5).

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 10 глави 1 розділу ІІІ Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) надавачі платіжних послуг мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до Закону № 1591 (крім банків) та за умови включення до Реєстру платіжної інфраструктури (далі – Реєстр), якщо інше не передбачено Законом № 1591.

Філія іноземної платіжної установи має право надавати всі або окремі платіжні послуги, за умови акредитації в порядку, визначеному Законом № 1591 та нормативно-правовими актами НБУ (пункт 8 статті 10 глава 1 розділу ІІІ Закону № 1591).

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 2473 та статті 386 Господарського кодексу України резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 розділу І Закону № 1591 безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Частиною 3 статті 1088 Цивільного кодексу України передбачено, що безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Отже, для суб’єкта господарювання в розумінні Закону № 1591 зарахування коштів на його поточний рахунок, відкритий в Україні, є безготівковим розрахунком. 

Виходячи із зазначеного, чиним законодавством не заборонено юридичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання - нерезидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки юридичних осіб – резидентів у банках України.

 

Щодо третього питання

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України  від 20 травня 1999 року № 679-ХIV «Про Національний банк України» (далі Закон № 679) НБУ, здійснює державне регулювання на платіжному ринку, визначає засади функціонування платіжного ринку України, регулює діяльність надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, визначає порядок надання платіжних послуг та обмежених платіжних послуг, здійснює нагляд за діяльністю учасників платіжного ринку.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 7 Закону № 679 НБУ визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських та платіжних технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних, облікових систем, національної системи електронної дистанційної ідентифікації Національного банку (системи BankID Національного банку), встановлює умови взаємодії суб’єктів у таких системах, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та діяльності на платіжному ринку, засобів захисту інформації про банківську діяльність та діяльність на платіжному ринку.

Враховуючи викладене, для вирішення питання щодо віднесення до електронних грошей коштів, отриманих юридичною особою на валютний банківський рахунок, відкритий на платформі Payoneer, пропонуємо звернутись до НБУ.

Додатково повідомляємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово,  до 1 серпня 2023 року, зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).