Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.08.2023 р. № 2350/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо плати за землю (далі – Плата) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нерухомого майна – нежилі приміщення (реєстраційні номери нерухомого майна ХХХХХ, ХХХХХ, ХХХХХ, далі – Об’єкти), яке розташовано на земельних ділянках за адресою: м. Київ (далі – Ділянки). Речові права на Ділянки не зареєстровано у визначеному законодавством порядку.

Товариство запитує щодо наявності у нього обов’язку із справляння Плати за Ділянки.

Порядок обчислення Плати визначено нормами пунктиу 286.1 статті 286 Кодексу.

Власники землі та землекористувачі сплачують Плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Кодексу).

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об’єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об’єкта переходить право власності на таку частку. При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (підпункти 1, 7 статті 120 Земельного кодексу України).

Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених пунктом 286.1 статті 286 Кодексу, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Товариства виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із Плати.

Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до власника Ділянок – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування земельні діілянки, з питання прискорення оформлення відповідного права користування Ділянками.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).