Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.08.2023 р. № 2357/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товаристващодо дотримання вимог валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, при здійсненні Товариством господарської діяльності, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що має зовнішньоекономічний контракт на постачання електроенергії з нерезидентом – покупцем. В рамках такого зовнішньоекономічного контракту на постачання електроенергії з нерезидентом – покупцем Товариство має дебіторську заборгованість за експортовану електроенергію нерезиденту України та кредиторську заборгованість за несвоєчасне виконання обсягів поставки електроенергії такому нерезиденту.

Товариство має намір погасити заборгованість у граничний строк розрахунків встановлений відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473) шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав і щодо яких відсутній спір між сторонами в сумі, що перевищує 400 000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

Питання 1.

Чи відповідає залік зустрічних однорідних вимог за експорт електрочноїенергії та вимог сплатити неустойки за невиконання зобов’язань з поставки електричної енергії, що планує провести Товариство, положенням підпункту 5 пункту 10 роздiлу III Iнструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахункiв за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Нацiонального банку України вiд 2 січня 2019 року № 7?

Питання 2.

Чи підлягає застосуванню контролюючим органом пеня відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону №2473 при проведенні до настання граничного строку розрахунку (365 днів) заліку зустрічних однорідних вимог за поставлену електричну енергію i неустойку за неповну поставку електричної енергії?

Щодо питання 1.

Підпунктом 5 пункту 10 ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) визначено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у статті 598 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень статей 202 та 203 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) зобов`язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 601 ЦКУ зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦКУ передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю,

2) про стягнення аліментів,

3) щодо довічного утримання (догляду),

4) у разі спливу позовної давності,

41) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом,

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті. 601 ЦКУ та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 ЦКУ та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦКУ, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Крім цього, зарахування, передбачене статтею 601 ЦКУ, здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню.

Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

В наведеному Товариством прикладі, зустрічні вимоги за своєю природою зобов’язання є різними, оскільки зобов’язання зі сплати пені та штрафу у зв’язку з порушенням зобов’язань за договором не є основним зобов’язанням, а є заходом відповідальності за порушення основного зобов’язання. 

Таким чином для проведення припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, такі вимоги повинні не лише мати однорідний (грошових) характер, але бути однорідними за своєю правовою природою виникнення.

Водночас зазначаємо, відповідно до пункту 14⁶ постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»(далі – Постанова № 18) банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

При цьому пункт 21 Постанови визначає, що протягомдії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Враховуючи викладене вище, проведення заліку зустрічних однорідних вимог за експорт електричної енергії та вимог із сплати неустойки за невиконання зобов’язань з експорту електричної енергії не може бути підставою для завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Щодо питання 2.

Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства до компетенції якого у сфері валютного регулювання та валютного нагляду належить, видання нормативно-правових актів (ст. 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).

Статтею 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України має право встановити граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тамінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України», Закону № 2473, Національним банком України постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 5 (далі – Постанова № 5), запроваджено заходи захисту, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запровадження цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Підпунктом 21 розділу II Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв’язку з введенням воєнного стану в Україні Постановою № 18, визначено, що граничний строк розрахунків за операціями за операціями з експорту та імпорту товарів із 05.04.2022 становить 180 календарних дні.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16² розділу IV цієї Інструкції.

Водночас, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції № 7 визначено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов у цьому підпункті.

Разом з тим, відповідно до пункту 14⁶Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Також згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Крім того, пунктом 14⁴Постанови № 18 встановлено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Частиною п’ятою статті Закону № 2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо наявності чи відсутності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо буде зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексутимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, тимчасово, до 1 серпня 2023 року,для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).