Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2023 р. № 2867/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, платник ПДВ планує заключити контракт з нерезидентом на надання консультативних послуг, а саме: оцінка екологічного та соціального впливу проєкту розробки родовища, що включає дослідження якості повітря, підземних та поверхневих вод, шуму навколишнього середовища тощо. Послуги надаватимуться платником із залученням підрядників та передаватимуться нерезиденту, який в свою чергу отримані результати доопрацьовуватиме та доповнюватиме і передаватиме замовнику-резиденту України.

Враховуючи вищевикладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань щодо:

1) порядку оподаткування ПДВ операцій платника з постачання нерезиденту зазначених у зверненні послуг;

2) включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником у зв'язку з придбанням послуг у підрядників.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Так, місцем постачання послуг, перерахованих в підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, а саме: консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем; вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо питання 1

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

У разі якщо перелічені у зверненні послуги, які платник податку планує надавати нерезиденту, підпадають під визначення послуг, перерахованих в підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг відповідно до підпункту «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ є місце реєстрації їх отримувача. При цьому у такому разі операції з постачання послуг, перелічених у зверненні, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

У разі якщо перелічені у зверненні послуги, які платник податку планує надавати нерезиденту, не підпадають під визначення послуг, перерахованих в підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місце постачання таких послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V ПКУ є місце реєстрації їх постачальника. При цьому у такому разі операції з постачання послуг, перелічених у зверненні, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Також інформуємо, що класифікація видів господарської діяльності платника податку не відноситься до компетенції ДПС, а тому у разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з ДКПП та віднесення їх до послуг, перерахованих у підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Щодо питання 2

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником у зв'язку з придбанням у підрядників товарів/послуг, які призначаються для виконання платником зазначених у зверненні послуг (у тому числі якщо такі послуги не є об'єктом оподаткування ПДВ), включаються до складу податкового кредиту на загальних підставах за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН; інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ).

При цьому у разі якщо придбані товари/послуги у повній мірі призначаються для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування (у тому числі в операціях з надання консультаційних послуг нерезиденту), такий платник податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ за такими товарами/послугами, виходячи з вартості їх придбання.

У разі якщо придбані товари/послуги у подальшому використовуються частково в оподатковуваних операціях та частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, виходячи із частки, визначеної на підставі пункту 199.2 статті 199 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).