Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.08.2023 р. № 2235/ІПК/99-00-24-03-03-06

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своїх зверненнях повідомив, що здійснює підприємницьку діяльність з надання автомобілів в довгострокову оренду та фінансовий лізинг.

В процесі експлуатації орендарями транспортних засобів, що належать платнику, виникають порушення правил дорожнього руху (ПДР), які відповідно до діючого законодавства фіксуються в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 14² Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Платник податків має намір перевиставити рахунки за такі штрафи (та додаткові витрати на усунення наслідків таких порушень) на орендаря/лізингоодержувача відповідного автомобіля, який причетний до скоєння порушення, в якості окремого компенсаційного платежу, що не входить до складу орендної плати чи лізингового платежу.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Чи необхідно включати такі виплати до фонду оплати праці (оподатковуваного доходу) директора платника?

Чи будуть такі виплати вважатися додатковим благом (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу), чи індивідуальною виплатою, чи іншим видом заохочення?

Чи включається цей вид доходу до бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

Чи обкладатиметься така виплата податком на доходи фізичних осіб?

Чи обкладатиметься така виплата військовим збором?

Якщо так, то якою повинна бути база оподаткування вищевказаними податками та зборами?

Чи потрібно збільшувати дані виплати на «натуральний» коефіцієнт у розмірі 1,219512 при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб і військового збору?

Чи оподатковуються податком на додану вартість (далі – ПДВ) операції з компенсації витрат зі сплати штрафних санкцій, виконавчих зборів та інших компенсаційних платежів (в тому числі податків і зборів, єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та інш.), що виникають зі сплатою лізингодавцем/орендодавцем – платником таких штрафів за порушення ПДР?

Чи оподатковуються ПДВ операції з компенсації витрат зі сплати штрафних санкцій, виконавчих зборів та інших компенсаційних платежів (в т.ч. податків і зборів), що виникають зі сплатою платником податків (лізингодавцем/орендодавцем) штрафів за порушення ПДР лізингоотримувачем/орендарем, якщо це не передбачено умовами відповідних договорів ?

Відповідно до ст. 14² Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Тобто зазначеною нормою чітко визначено відповідальних осіб, які несуть відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, а саме фізична особа, або керівник юридичної особи.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»  Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху сплачується юридичною особою (лізингодавцем/орендодавцем) за власний рахунок або лізингоодержувачем/орендарем, а не керівником юридичної особи на якого безпосередньо винесена постанова про притягнення до відповідальності, то дохід у розмірі штрафу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковується на загальних підставах.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного  внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Оскільки сума штрафу фізичної особи (керівника), сплачена за рахунок коштів роботодавця (лізингодавця / орендодавця) або лізингоодержувача / орендаря, не пов’язана з виконанням обов’язків трудового найму, не є заробітною платою та винагородою за цивільно-правовим договором, а вважається іншим доходом такої фізичної особи, то відповідно не є базою нарахування єдиного внеску.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з пп «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Операція з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу не є об'єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексу термін.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст.198 Кодексу).

Враховуючи викладене, у випадку якщо орендарем (лізингодавцем) отримуються кошти від орендаря (лізингоотримувача), зокрема, у розмірі штрафів за порушення правил дорожнього руху, здійснені орендарями (лізингоотримувачами), у тому числі за договорами  фінансового лізингу, і такі кошти є складовою частиною орендної (лізингової) плати, операція з постачання якої відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ, то такі кошти включаються орендодавцем (лізингодавцем) до бази оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку.

При отриманні орендодавцем (лізингодавцем) таких коштів орендодавець (лізингодавець) згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. Така зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для орендаря (лізингоотримувача) є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Разом з тим, якщо згідно з умовами договорів сума коштів, отримана орендодавцем (лізингодавцем) від орендаря (лізингоотримувача) у розмірі штрафу за порушення правил дорожнього руху, здійснене орендарем (лізингоотримувачем), розглядається як сплата штрафних санкцій, то до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються відповідно до абзацу другого п. 188.1 ст. 188 Кодексу.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючим органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того,  тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року
№ 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, для платників податків і контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним пунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.