Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.08.2023 р. № 2249/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що між Товариством (Покупець) та Нерезидентом (Продавець) було підписано контракт, відповідно до якого Продавець зобов’язується продати та поставити на адресу Покупця харчову продукцію.

На виконання умов контракту Товариством (Покупець) було здійснено оплату за товар відповідно доумови контракту, але Нерезидентом (Продавець) не було дотримано умови контрактута не поставлено товар, у зв’язку з чим, на дату завершення граничного строку розрахунків, рахується дебіторська заборгованість у незначній сумі.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати консультацію та підтвердити наступні питання:

1) Підтвердити, що у даному випадку операція з імпорту товару за контрактом укладеним між Товариством та Нерезидентом не підлягає валютному нагляду та відповідно до такої операції не можуть застосовуватися граничні строки для розрахунків за даною операцією і не може застосовуватися пеня за порушення строків? Якщо ні, то чому та яким нормативно-правовим актом це передбачено?

2) Просимо підтвердити, що у разі, якщо загальна сума операції з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (у т.ч. суму незавершених розрахунків), то у такому випадку така операція не підлягає валютному нагляду та відповідно до неї не може застосовуватися пеня за порушення граничного строку для розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту, імпорту товару або дроблення валютних операцій? Якщо ні, то чому та яким нормативно-правовим актом це передбачено??

Щодо питань 1-2

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), із внесеними змінами та доповненнями від 07.07.2022, та встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів,та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Водночас пунктом 14³ Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14²  цієї Постанови:

не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною п’ятою статі 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів (частина п’ята статті 13 Закону № 2473).

Отже, якщо сума за здійсненою операцією з експорту та/або імпорту товарів не перевищує незначну суму, то на таку операцію не поширюються граничні строки розрахунків, та відповідно пеня за порушення граничних строків розрахунків на суму заборгованості не нараховується.

Також, відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Відповідно до розділу III пункту 1 статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ від 6 грудня 2019 року, визначено, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Тобто, граничні строки розрахунків не поширюються на суму незавершеної операції, якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків сума заборгованості не перевищує незначної суми, а загальна сума операції підлягала валютному нагляду. Відповідно підстави для нарахування пені відсутні.

Слід зауважити, що пунктом 21 Постанови № 18, встановлено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

При цьому повідомляємо, що Законом № 2473 на податкові органи покладено стягнення у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою статті 13, а також застосування до юридичних осіб заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).