Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.08.2023 р. № 2260/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула зверненняфізичної особи – підприємцящодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою –підприємцем– платником єдиного податку третьої групи за ставкоюєдиного податку 3 відс. доходу та сплатоюподатку на додану вартість (далі– ПДВ).

Враховуючи викладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань.

1. Чи можливо проводити продаж товару – газ в балоні 300 мл(код УКТЗЕД 3606100000 – паливо рідке або зріджене газоподібне паливо в ємностях місткістю не більш як 300 см³, для заповнення або повторного заправлення сигаретних або інших запальничок, якщо фізична особа – підприємець не є виробником вказаного товару та не є його імпортером?

2. Чи має право платник включати до складу податкового кредиту отриману від продавця податкову накладну,зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги (графа 7 податкової накладної), яка містить після коми більше ніж два знаки? Чи є дана податкова накладна підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в Кодексі та не містить помилок?

3. Чи має право включати до складу податкового кредиту отриману від продавця податкову накладну, зареєстровану в ЄРПН, в якій в результаті добутку гр. 6 та 7 податкової накладної виходить значення 5,34, а у графі 10 податкової накладної вказано 5,33?

4. Чи є дана податкова накладна підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в Кодексі та не містить помилок?

5. Чи потрібно вести облік товарних запасів у порядку встановленому законодавством, а також здійснювати продаж тільки тих товарів (послуг), яківідображені в такому обліку згідно з порядкомведення обліку товарнихзапасівдля фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиногоподатку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496)?

Щодо першого питання.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно доп.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьоїгрупи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Разом з цим умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Так, відповідно до п.3 п.п291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, третьої груписуб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Отже, фізичні особи–підприємці – платники єдиного податку мають право здійснювати виключно роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів.

Щодо другого, третього та четвертого питань.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 розділу V Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 розділу V Кодексу (п. 198.6 ст. 198 розділу V Кодексу).

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 у графі 6 податкової накладної зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг, у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 обраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7).

Пунктами 4 та 16 Порядку № 1307 передбачено, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7, у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством та показника графи 11, який заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг за якими допускається зазначення в графі 11 показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми). При цьому у кількісному показнику податкової накладної необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної.

При цьому до графи 10 вноситься обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

У графі 10 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Кодексу, згідно з основною ставкоюподатку та ставками податку 7 і 14 відс., які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань.

Таким чином, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в Кодексі.

Крім того, розбіжність на 0,01 грн між вартістю товарів з урахуванням ПДВ і сумою ПДВ у первинних документах та сумою ПДВ у податковій накладній, що виникла за рахунок арифметичних заокруглень, не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі податкової накладної за умови дотримання інших правил, визначених Кодексу для формування податкового кредиту.

Щодо п’ятого питання.

Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – Закон № 265/95) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої фізичної особи - підприємця.

Облік товарних запасів здійснюється фізичною особою – підприємцем шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Формаобліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п.1 розділу II Порядку № 496).

Документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Так, відповідно до п.п. 5 п.3 розділу II Порядку № 496 фізична особа - підприємець вносить до графи 8 Форми обліку, зокрема, відомості щодо загальної вартості товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО)/програмні РРО.

Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496 вважається продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/програмних РРО.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які відповідно до законодавства мають застосовуватиРРО/програмні РРО, але використовують пільгу щодо їх не застосування, передбачену лише Законом № 265/95 та пов’язану із способом проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, не звільняються від обов’язку вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, відповідно до Порядку № 496.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючим органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.