X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2023 р. № 2906/ІПК/99-00-21-03-02-05

Державна податкова служба України розглянула звернення Відділу освіти, щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з реалізації палива та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Відділом освіти було укладено договір із нафтовою компанією щодо придбання пального на потреби підвезення учнів до навчальних закладів громадським транспортом. Вказане пальне Відділом освіти отримувалося лише за відповідними талонами після здійснення відповідної оплати. Під час наступного такого замовлення пального, постачальник надіслав листа про підвищення вартості на бензин та дизельне паливо, і просив укласти додаткову угоду.

Інформуючи про зазначене, Відділ освіти просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання пального при зміні ставки ПДВ?

Разом з тим, Відділом освіти не вказано у зверненні яким чином та за рахунок яких коштів відбувається оплата пального постачальнику.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

При цьому пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс)
(пункт 201.7 статті 201 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковувалися за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Тобто ставка 7 відс. ПДВ на вищезазначені операції з постачання пального була скасована з 1 липня 2023 року та такі операції починаючи з 1 липня 2023 року оподатковуються за основною ставкою ПДВ – 20 відсотків.

Для придбання паливної картки з продавцем нафтопродуктів укладається договір, в якому зазначається вид паливної картки (грошова або літрова), ліміт на обмеження витрат грошових коштів або палива на добу (місяць), перелік автозаправок, які обслуговують цю паливну картку, чи переходить до покупця право власності на картку після її отримання або ж воно залишається за постачальником нафтопродуктів тощо.

Отже, за своєю суттю паливна карта – це пластикова карта, яка є виключно інформаційним носієм видів палива або суми грошових коштів, запрограмованих для використання протягом певного часу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу ДПС повідомляє.

Ставка податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, відповідно до пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовувалась тимчасово з 17.03.2022 до 01.07.2023 до операцій з постачання на митній території України, та ввезення на митну територію України.

Таким чином, з 1 липня 2023 року відновлено оподаткування ПДВ за ставкою 20 відс. операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України пального (бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу, нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00) (крім випадків, коли такі товари відповідно до Кодексу оподатковуються ПДВ за ставкою 0%).

За операціями з постачання інших товарів (не зазначених у пункті 82 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) застосовується ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків.

Податок на додану вартість нараховується постачальником за правилом «першої події» (або на дату отримання передоплати, або на дату здійснення фактичного постачання), або на дату отримання передплати чи інших видів компенсації, якщо оплата за бюджетні кошти.

Відповідно, якщо «перша подія» або передплата у випадку оплати за бюджетні кошти припадає на період дії ставки ПДВ 7 відсотків, то сума ПДВ розраховується виходячи з такої ставки.

На дату відвантаження оплачених товарів («друга подія»), оплата яких відбулася до зміни ставки податку, зокрема у разі їх відвантаження після зміни ставки податку, ні податкові зобов’язання постачальника, ні податковий кредит покупця, у зв’язку із такою зміною ставки, коригуванню не підлягають, розрахунок коригування на цій підставі до податкової накладної, складеної на дату «першої події», не складається.

Якщо операція з постачання пального («перша подія» або на дату отримання передплати чи інших видів компенсації, якщо оплата за бюджетні кошти) здійснюється починаючи з 01 липня 2023 року, то така операція підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відс., незалежно від того, які умови постачання визначено в договорі.

Що стосується питань укладання господарських договорів та складання додаткових угод про зміну істотних умов до договорів, слід зауважити, що правові засади укладання господарських договорів регулюються Господарським кодексом України. Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).