Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.05.2017 р. № 310/6/99-99-15-01-01-15/ІПК

Щодо оподаткування податком на додану вартість подарунка співробітнику Компанії

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

Отже, якщо необоротні активи постачаються за балансовою вартістю, яка становить нуль гривень, то база оподаткування ПДВ відповідно становить нуль гривень. При цьому податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу за операцією з безоплатної передачі необоротних активів, балансова (залишкова) вартість яких за даними бухгалтерського обліку на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така операція, дорівнює нуль гривень, не нараховуються.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором подарунка співробітнику Компанії

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, статтею 164 якого визначено базу оподаткування.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених розділом IV Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

При цьому загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно з підпунктом 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Водночас підпунктом «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, поняття якої наведено у підпункті 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.

Отже, вартість дарунка, яка визначена за правилами звичайної ціни, що надається платнику податків, не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році - 800 грн.), не є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням пункту 164.5 статті 164 Кодексу.

Крім того, згідно з підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором (далі - збір) є дохід, визначений статтею 163 Кодексу, до якого включається загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.

При цьому нормами пункту 16-1 підрозділу XX Кодексу застосування коефіцієнта, визначеного пунктом 164.5 статті 164 Кодексу, не передбачено.

Водночас підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2,165.1.18,165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

Щодо нарахування єдиного соціального внеску

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі -єдиний внесок), зокрема, є роботодавці, у тому числі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Частиною другою статті 9 Закону № 2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, зокрема на виплати, які надаються у грошовій формі у вигляді вартості подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.

Отже, дохід, у вигляді вартості дарунка, що нараховується роботодавцем найманому працівникові, є базою нарахування єдиного внеску.