Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.09.2023 р. № 2975/ІПК/99-00-21-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питаньвизнання операцій контрольованими в розумінні статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІКодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, щопрактична необхідність отримання податкової консультації пов’язана у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають як наслідок ситуації, викладеної нижче.

До 31.10.2022 року місцезнаходження платника податків було на тимчасово окупованій території. В період з 01.10.2021 до 24.02.2022 року платник податків здійснив купівлю товарів та сировини у пов’язаних осіб – нерезидентів, з них частина товару/сировини була   розмитнена в режимі ІМ 40 та поміщена на склади підприємства, а частина товару залишилася без розмитнення (в режимі ІМ 74) на митному складі,  який розташований на окупованій території. Право власності на зазначений товар/сировину перейшли до платника податків разом з переходом ризиків згідно з  INCOTERMS 2020, тобто по даті CMR/коносаменту.

За час окупації платником податків були зафіксовані випадки розграбування майна, та факти пошкодження майна в наслідок обстрілів, про що були складені відповідні заяви до правоохоронних органів України. Комерційна діяльність платника податків на окупованій території припинена.

Все майно платника податків 30.09.2022 року було піддано «націоналізації» незаконною окупаційною владою Херсонської області.

На повну вартість товарів, які залишилися на тимчасово окупованій території, під час складання річної звітності за 2022 рік платником податків було створено резерв знецінення вартості активів, у зв’язку із втратою контролю над активами в порядку, передбаченому Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 № 817. Списання збитків від вкрадених/пошкоджених/зруйнованих активів буде проводитися за рахунок створеного резерву.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Чи визнаються контрольованими в розумінні статті 39 розділу IКодексу  операції з купівлі товарів, які були придбані у пов’язаних осіб – нерезидентів у період з 01.10.2021 по 23.02.2022, які не були розмитнені в режимі ІМ 40,залишились на тимчасово окупованій території та визнані платником податку, як активи, над якими втрачено контроль?

2) Чи визнаються контрольованими в розумінні статті 39 розділу I Кодексу   операції з купівлі товарів, які були придбані у пов’язаних осіб – нерезидентів у період з 01.01.2022 по 23.02.2022,  які були в цей період оформлені в режим ІМ 40, але залишились на тимчасово окупованій території та визнані активами над якими втрачено контроль?

3) Чи визнаються контрольованими в розумінні статті 39 розділу I Кодексу операції з купівлі сировини для виробництва готової продукції, яка була придбана у пов’язаних осіб– нерезидентів у період з 01.10.2021 по 23.02.2022, яка була в цей період оформлена в режим ІМ 40, з якої була вироблена готова продукція, але така продукція залишились на тимчасово окупованій території та визнана активами над якими втрачено контроль (в подальшому була повністю розграбована)?

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, –контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами –  нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

операції з придбання (продажу) послуг;

операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форма та Порядок складання Звіту затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 із подальшими змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Пунктом 18 розділу IV Порядку, передбачено що у графах 14, 15 зазначається однакова дата – дата переходу прав власності на товари або дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року№ 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з абзацом другим пункту 2.1 розділу 2 Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 за № 2, запаси визнаються активом, якщо, зокрема підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;

Відображення в бухгалтерському обліку імпортної операції, а саме дати переходу прав власності (передання контролю над активом), залежить від умов укладення договору.

Як зазначено у зверненні право власності на товари/сировину перейшло до платника податків разом з переходом ризиків згідно з INCOTERMS 2020, тобто по даті CMR/коносаменту.

Відповідно до Митного кодексу України митна декларація – заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Щодо питань 1– 4

У разі, якщо обсяг операцій із придбання товарів/сировини у пов’язаних осіб – нерезидентів досяг вартісного критерію більше 10 мільйонів гривень та  річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік,такі операції відповідно до підпункту «а» підпункту 39.2.1.1 та підпункту 39.2.1.7  підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу вважаються контрольованими та згідно з підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу підлягають відображенню у Звіті незалежно від митного режиму (розмитнення/не розмитнення) товарів/сировини та їх місцезнаходження.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

 

33 96