Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.09.2023 р. № 3001/ІПК/20-40-04-03-10

Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування, а саме платник єдиного податку (5%). На рахунок Товариства перераховуються бюджетні кошти за кодами економічної класифікації видатків бюджету 3210 (0116011 Експлуатація та технічне обслуговування житлового фонду (такі роботи як: капітальний ремонт електричних мереж в багатоповерховому будинку)).

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання необхідності оподаткування бюджетних коштів.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено статтею 292 Кодексу.

Згідно пункту 292.3 статті 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу;

Відповідно по підпункту 292.11.4 пункту 292.11 статті 292 Кодексу до складу доходу визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

Державна цільова програма – комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, спрямованих на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням  коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.

Порядок розроблення та виконання державних цільових програм затверджується Кабінетом Міністрів України згідно статті 5 розділу ІІ Закону України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 року №1621-IV із змінами і доповненнями.

Місцева цільова програма – це документ, який містить комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на вирішення найважливіших проблем розвитку громади, окремих її галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів місцевого бюджету (загального або спеціального фонду) та узгоджені за строками виконання, складом відповідальних виконавців, ресурсним забезпеченням.

Програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань затверджують сільські, селищні, міські ради відповідно до пункту 22 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР із змінами і доповненнями.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України  від 08.07.2010 року №2456 - IV (далі – БКУ).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Так, у частині 1 статті 119 БКУ передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

• бюджетним призначенням, що встановлені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Такий закон та рішення унікальні для кожного року;
• напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);
• бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Тобто, за своєю суттю, нецільове використання бюджетних коштів є випадком, коли замовник спрямовує виділені йому кошти на закупівлю, яка не передбачена у планах держави/місцевої громади.

Таким чином враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, повідомляємо, що платники спрощеної системи оподаткування, а саме єдиного податку (5%) звільняються від оподаткування саме бюджетних коштів, що перераховуються суб’єктам господарювання для цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм, за умови, що у суб’єкта господарювання є підтвердження цільового використання бюджетних коштів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).