Державна податкова служба України розглянула звернення ДП (далі – Підприємство) від ……. № ……. (вх. ДПС № …….. від ………., далі – звернення) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Як наведено у зверненні, практична необхідність отримання податкової консультації полягає у складності розуміння Підприємством застосування норм законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій.
Підприємство звернулось до контролюючого органу із наступним запитанням:
Чи потрібно застосовувати реєстратори розрахункових операцій у разі здійснення продажу квитків на вистави на сайті, тобто дистанційним способом, відповідно оплата покупцем за продані квитки здійснюється на сайті за допомогою сервісу онлайн платежів іРау.ua, після якої покупець отримує документ у формі електронного квитка, а грошові кошти за продані квитки надходять на поточний розрахунковий рахунок Підприємства на наступний день?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Порядок проведення розрахунків за товари (послуги) встановлено статтею 3 Закону № 265.
Пунктом 1 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Поряд з цим, пунктом 4 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що Підприємством може бути використана пільга, встановлена пунктом 4 статті 9 Закону № 265, за умови продажу ним квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Поряд із цим звертаємо увагу, що Інструкція з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затверджена наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07.07.1999 № 452, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.07.1999
за № 483/3776 визначає порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах та поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |