Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.09.2023 р. № 2988/ІПК/99-00-24-03-03-06

 Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця щодо практичного застосування норм законодавства і в межах компетенції повідомляє.

        Платник податків у зверненні повідомив, що має намір здійснити виплату доходу (роялті) нерезиденту – юридичній особі. З метою застосування норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування та ст. 103 Кодексу, нерезидент надасть фізичній особі – підприємцю довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі – Довідка про статус резидента).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання необхідності проставляти апостиль або здійснювати консульську легалізацію Довідки про статус резидента, якщо нерезиденти є податковими резидентами таких країн: Польщі, Грузії, Болгарії, Румунії, Азербайджану, Литви, Латвії, Естонії, Казахстану, Молдови, Чехії, Вірменіїдля цілей ст.103та п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141Кодексу.

Згідно зі ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 103 розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів»  Кодексу встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, п. 103.5 якої містить певні вимоги стосовно довідки, яка підтверджує резиденцію особи, що є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, зокрема вимогу щодо легалізації такої довідки.

 Статтею 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV«Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

 Згідно з положеннями Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, вчиненої в Гаазі 05 жовтня 1961 року, яка набрала чинності для України 22.12.2003 (далі – Гаазька Конвенція) єдиною формальною процедурою, яка може вимагатись для засвідчення офіційних документів, які використовуються на території  держав-учасниць цієї Конвенції, має бути проставлення компетентним органом держави, в якій був складений документ, апостилю. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

Інформацію щодо договірних держав – учасниць Гаазької Конвенції розміщено на офіційних сайтах Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net), Міністерства закордонних справ України (www.mfa.gov.ua) та Міністерства юстиції України (www.minjust.gov.ua).  

Разом з тим Кодексом регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та визначаються повноваження контролюючих органів, до функцій яких належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на такі контролюючі органи (п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу).

З огляду на зазначене,надання роз’яснень з питань, які стосуються порядку засвідчення іноземних офіційних документів, зокрема встановленого Гаазькою Конвенцією, а також необхідності та особливостей проведення щодо таких документів процедур консульськоїлегалізації чи проставлення апостилю, не відноситься до повноважень Державної податкової служби України,  а належить до компетенції Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України.

Зауважуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.