Головне управління ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця (далі - Підприємець) вхідний № від про надання індивідуальної податкової консультації щодо розрахункового документа установленої форми і змісту (фіскального чека) , та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до звернення Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи), та не є платником ПДВ.
Підприємець просить надати роз’яснення чи потрібно вказувати в фіскальному чеку податкову ставку (рядок 10), для ФОП на спрощеній системі оподаткування другої групи, який не є платником ПДВ.
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265).
Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що:
розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО/ПРРО, чи заповнений вручну (стаття 2 Закону № 265);
місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).
Обов'язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб'єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
Форми розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документу передає інформація, що повинна зазначатись платниками податків у встановленому формою вигляді, у встановленому формою полі – та є реквізитами розрахункових документів.
Сама по собі форма та зміст розрахункових документів не вимагає від платників податків виконання жодних додаткових обов’язків щодо адміністрування податків та/або зборів. Але виключення окремих полів з форми чеку, у випадку відсутності обов’язку у платника їх заповнювати, є нелогічним. Тим більше, що у разі відсутності певних даних, незалежно від обов’язковості їх занесення до форми чеку, інформація у відповідному полі чеку не заповнюється.
Водночас, відсутність обов’язкових реквізитів розрахункових документів, за умови наявності інформації та відповідно до обов’язку платника податків заповнити інформацією відповідні поля форми чеку, будуть призводити до визнання таких розрахункових документів невідповідними.
Враховуючи вищевикладене, заповнення полів форми розрахункових документів є обов’язковим лише за умови наявності у платника податків (у тому числі фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ) інформації, яка безпосередньо пов’язана з ним і відповідає змісту розрахункового документу, що формується. Наприклад:
не заповнюють поля для платників ПДВ платники, що не є платниками цього податку, альтернативний спосіб заповнення «Без ПДВ»;
При цьому, наведений приклад не є виключним.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |