Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.09.2023 р. № 3060/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатамирозгляду звернення щододеяких питань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) пов’язаних із здійсненням операцій з надання послуг з розподілу природного газу,та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків є оператором газорозподільної системи та надає послуги з розподілу природного газу на території України, на якій ведуться бойові дії, внаслідок яких у такого платника відсутня можливістьпідписатиіз споживачами, які не є побутовими,акти про надані їмпослуги починаючи з 24.02.2022 року.

Враховуючи вищевикладене, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щододати виникнення податкових зобов’язань з ПДВпри здійсненні операцій знадання послуг з розподілу природного газу споживачам, які не є побутовими, та їх документального підтвердження,а також порядку підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Правові відносини між суб’єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ), ПКУ та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею67 ГКУ визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Частиною другою ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первиннийдокумент» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ст. 1, чч.1,5 ст. 9Закону № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (ч. 2ст. 6 Закону № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Згідно з пп. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до пп. 201.1 та 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 187.10 ст. 187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Під касовим методом для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 187.7 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Отже, платник податку якийздійснює операції з надання послуг з розподілу природного газу особам,передбаченимп. 187.10 ст. 187 ПКУ, визначає дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за касовим методом, іншимособам, які не передбачені п. 187.10 ст. 187 ПКУ– за правилом,визначенимп. 187.1 ст. 187 ПКУ (крім тих операцій, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів).

У разі здійсненняоперацій, дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ по яким визначається за правилом, визначеним п. 187.1 ст. 187 ПКУ (крім тих операцій, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів), слід врахувати наступне.

Якщо споживачем послуг з розподілу природного газуне здійснюється перерахуванняпопередньої оплати, при цьому послугийомуфактично надаються, постачальник таких послуг не звільняється від обов’язку скласти податкову накладку на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, тавключити суму ПДВ, вказану в такій податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період, в якому фактично надано такі послуги.

При цьому з питання визначення первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення тієї чи іншої господарської операції, а також надання роз’яснень щодо порядку їх складання при здійсненні такої операції слід звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків податкових обов’язків

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.04.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Підпунктом 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачено, зокрема, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, зокрема щодо:

реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022 року;

реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20.07.2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022 (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору – не пізніше 31.12.2022 року).

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок), та переліки документів на підтвердження, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі – Наказ № 225), який набрав чинності 06.09.2022 року.

Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) визначені п. 1 розд. ІІ Порядку.

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку у разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим Наказом № 225, до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 розд. ІІ Порядку.

Заява має містити, зокрема:

чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;

які саме податкові обов’язки не мав / не має можливості виконати платник податків;

інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією російської федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 7 розд. II Порядку).

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку передбачено, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов’язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов’язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку за формою, що додається до Порядку, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до ПКУ в адміністративному чи судовому порядку (п. 2 розд. ІІІ Порядку).

Отже, рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п.69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХПКУ, приймається контролюючим органом за результатами комплексного розгляду всіх наданих документів (копій документів), на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання таким платником своїх податкових обов’язків, які подані відповідно до Наказу № 225.

При цьому договірні відносини між суб’єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС.

Також зазначаємо, що на підставі п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ до 01.08.2023 зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).