X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.09.2023 р. № 3069/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи-підприємця …………. (далі – ФОП) від …………, надісланого листом ГУ ДПС у ……….. (вх. ДПС № ……….. від ………….), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення, ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи), здійснює діяльність з продажу товарів через мережу Інтернет та використовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО). ФОП має укладений договір інтернет-еквайрингу та не має терміналу для прийому карток.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана із складністю розуміння необхідності відображення даних електронного платіжного засобу (далі - ЕПЗ) у фіскальному чеку (рядки 11 – 18), при оплаті товару покупцями на сайті інтернет-магазину через інтернет-еквайринги.

ФОП звернулась із наступними питаннями (в контексті звернення):

  1. Чи потрібно вказувати дані ЕПЗ у фіскальному чеку ПРРО (рядки 11-18) при оплаті покупцями на сайті інтернет-магазину через інтернет-еквайринги?
  2. Чи буде вважатись інтернет-еквайринг і ПРРО поєднаними (з’єднаними) між собою тільки по факту того, що і ПРРО, і інтернет-еквайринг працюють в мережі Інтернет, але між ними немає автоматизованої передачі інформації від інтернет-еквайрингу до ПРРО?

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Згідно з статтею 2 Закону № 265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 11 - 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, в межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека.

Відповідь на питання 1 позбавляє необхідності надання відповіді на питання 2 звернення.  

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.