Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.09.2023 р. № 3070/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду ………………………  про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до запиту, Підприємець є платником єдиного податку 2 групи, здійснює виробництво та реалізацію вхідних і міжкімнатних дверей, замків, петель, та дверної фурнітури.

За інформацією наданою Підприємцем оплата за продані товари надходить від покупців на поточний рахунок фізичної особи-підприємця у форматі ІВАN.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства Підприємець звернувся до податкового органу із наступним запитанням:

Чи потрібно Підприємцю – платнику єдиного податку, під час виробництва, продажу вхідних та міжкімнатних дверей, замків, петель, та дверної фурнітури, що не входять до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231, мати та зберігати документи, що підтверджують витрати на придбання таких товарів?

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

При цьому дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Разом з цим, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів (пункт 296.1 статті 296 Кодексу).

Також, враховуючи пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації та підтверджувати походження товарів документами.

Враховуючи викладене та, як відповідь на питання повідомляємо, що ФОП – платники єдиного податку другої групи зобов’язані вести облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Кодексу та не повинні підтверджувати (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.