Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо використання суми надміру сплачених Товариством податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ), яка виникла після подання ним уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючі розрахунки з ПДВ), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
У своєму зверненні Товариством повідомлено про подання у грудні 2020 року уточнюючих розрахунківз ПДВ з метою виправлення допущеної ним помилки у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період травень 2020 року, яка як наслідок призвела до заниження сум податкового кредиту звітних (податкових) періодів травня – жовтня 2020 року, за наслідками подання яких у Товариства виникла сума надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ.
Товариство звертається з проханням надати роз’яснення щодо можливості використання суми надміру сплачених ним податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла після подання ним уточнюючих розрахунків з ПДВ, для сплати податкових зобов’язань з ПДВ поточних звітних (податкових) періодів та/або сплати ПДВ на митниці під час ввезення товарів до України.
Щодо можливості використання суми надміру сплачених Товариством податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла після подання ним уточнюючих розрахунків з ПДВ, для сплати податкових зобов’язань з ПДВ поточних звітних (податкових) періодів
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до Кодексу Товариство за власним рішенням обирає напрямки використання надміру сплачених до бюджету грошових зобов’язань з ПДВ, які зокрема передбачають повернення таких коштів Товариству (стаття 43 Кодексу), сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу (стаття 87 Кодексу).
При цьому, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 Кодексу визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі – Казначейство), в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейством,
в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
Згідно з пунктом 2001.2 статті 2001 Кодексуплатникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ.Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 Кодексу.
Пунктом 2001.7 статті 2001 Кодексу визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5 статті 2001 Кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.
З рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді (пункт 2001.5 статті 2001 Кодексу).
Відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 Кодексу за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 Кодексу.
Так, при використанні суми надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВдля сплати податкових зобов’язань з ПДВ поточних звітних (податкових) періодів, Товариству слід враховувати, що не використання платником податку рахунку в СЕА ПДВ призводить до розбіжностей між даними СЕА ПДВ та інтегрованої картки платника податку(далі – ІКП), азалишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі.
Отже, відповідно до Кодексу розрахунки з бюджетом за податковими зобов’язаннями з ПДВ поточних звітних (податкових) періодівздійснюються з рахунку платника податку в СЕА ПДВ, тому з метою своєчасного і повного розрахунку з бюджетом платник податку має забезпечити наявність достатньої суми коштів на своєму рахунку в СЕА ПДВ для перерахування їх бюджету та погашення таких податкових зобов’язань з ПДВ.
Поряд з цим, зазначаємо, що, правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021№ 321/35943 (далі – Порядок № 5).
Підпунктом 1 пункту 1 розділу II Порядку № 5 зазначено, зокрема, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Таким чином, в ІКП погашення суми за узгодженими податковими зобов’язаннями здійснюється в порядку черговості платежів, сплачених/перерахованих до бюджету в автоматичному режимі.
Враховуючи хронологію відображення даних в ІКП з ПДВ Товариства, суманадміру сплачених ним податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла після подання ним уточнюючих розрахунків з ПДВ, була у повному обсязі зарахована в рахунок погашення грошових зобов’язань Товариства з ПДВ.
Довідково інформуємо, що на момент розгляду звернення відповідно до ІКП з ПДВ у Товариства наявна сума надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі _ грн, яка сформована за рахунок коштів, зарахованих до бюджету з рахунку Товариства в СЕА ПДВ.
Щодо можливості використання суми надміру сплачених Товариством податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла після подання ним уточнюючих розрахунків з ПДВ, для сплати ПДВ на митниці під час ввезення товарів до України
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 Кодексу.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 Кодексу та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Пунктом 43.41 статті 43 Кодексу визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
На рахунок в СЕА ПДВ зараховуються кошти, зокрема, з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 Кодексу (пункт 2001.4 статті 2001 Кодексу).
Враховуючи вищенаведене, платник податку може повернути надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності, на його рахунок в СЕА ПДВ, якщо така сума зарахована до бюджету з такого рахунку в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Також зазначаємо, що на підставі пункту 528, тимчасово, до 30.06.2023 включно, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, до 01.08.2023, для контролюючих органів зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Товариством, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |