X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2023 р. № 3027/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового
кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді страхових платежів та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що Представництво здійснює свою діяльність на території України з 2002 року. Має штат співробітників, і з метою соціального захисту співробітників заключає із страховою компанією щорічний контракт щодо медичного страхування співробітників Представництва. Відповідно до контракту із страховою компанією страховий платіж здійснюється щоквартально. Протягом дії договору Представництво може додати нових співробітників або виключити звільнених.

Відповідно до відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, доданої до звернення, Представництво акредитоване в Україні без статусу юридичної особи в порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Представництво перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи поширюється дія п. п. «в»п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу на страхові платежі, що сплачуються Представництвом з метою медичного страхування штатних співробітників Представництва?

2. Чи поширюється дія п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу на страхові платежі, якщо, наприклад, договір добровільного медичного страхування містить положення, що в разінастання страхового випадку страхова компанія може здійснювати не лише виплату на користь закладів охорони здоров’я, а й компенсувати застрахованій особі власні витрачені на лікування кошти? Або якщо договір добровільного медичного страхування між підприємством і страховою компанією діє рік, але працівник був включений до цього договору лише на три місяці (прийняли нового співробітника або звільнили співробітника до закінчення терміну дії договору страхування)?

Статтею 6 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85) передбачено, що медичне страхування відноситься до добровільного виду страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

При цьому у ст. 3 Закону № 85 зазначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи,фізичні особи – підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.521 п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

При цьому страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно із договором страхування (ст. 10 Закону № 85).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, сума страхових платежів (страхових внесків,страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

При цьому роботодавець – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами (п.п.14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.5 ст. 167 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку,зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Враховуючи викладене та зважаючи на інформацію, яка наведена у вашому зверненні, Представництво акредитоване в Україні без статусу юридичної особи, тобто у розумінні Кодексу таке Представництво не може розглядатися як роботодавець – резидент, а отже положення п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу в частині звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осібсум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати працівнику, у даному випадку не застосовуються.

Отже, доходи у вигляді страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що сплачені Представництвом за договорами добровільного медичного страхуваннясвоїх працівників,включаються в повному обсязі до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.