Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.09.2023 р. № 3076/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту  Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі – Товариство), направленого листом Головного управління ДПС у …. області про надання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності включення до складу доходу платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки суми коштів, що надійшли як оплата за товари, реалізовані у період сплати інших податків і зборів, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі –Кодексу), повідомляє таке.

         Як зазначено у запиті, Товариство в період до 01.09.2022 перебувало на загальній системі оподаткування, з 01.09.2022 є платником єдиного податку третьої групи, зі ставкою 2 відсотки.

Під час перебування на загальній системі оподаткування Товариство мало взаємовідносини із суб’єктами господарювання, яким на підставі укладених договорів поставлено товар, проте оплата за отриманий товар здійснена контрагентами після 01.09.2022.

         Перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, Товариство отримало від своїх контрагентів кошти як оплату за товари, реалізовані до 01.09.2022, вартість яких вже включена до доходу при обчисленні податку на прибуток підприємств, у зв’язку з чим суб’єкт господарювання просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
 

         1. Чи зобов’язане Товариство включати до складу доходу платника єдиного податку суми коштів, що надійшли у вересні 2022 року та січні 2023 року як оплата товарів, реалізованих контрагентам у період сплати інших податків і зборів (до 01.09.2022), встановлених цим Кодексом, вартість яких вже була включена Товариством до доходу при обчисленні податку на прибуток підприємств, що відображено у деклараціях з податку на прибуток за 2021 рік, за 9 місяців 2022 року та у деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди?

         2. Чи зобов’язане Товариство сплачувати єдиний податок з сум коштів, що надійшли у вересні 2022 року та січні 2023 року як оплата товарів, реалізованих контрагентам у період сплати інших податків і зборів (до 01.09.2022), встановлених цим Кодексом, вартість яких вже була включена до доходу Товариства при обчисленні податку на прибуток підприємств, що відображено у деклараціях з податку на прибуток за 2021 рік, за 9 місяців 2022 року та у деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди?

Щодо першого та другого питань

Відповідно до  пункту 1.1 статті 1 розділу І  Кодексу норми Кодексу регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Кодексу, зокрема, підрозділ 8 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу доповнено пунктом 9, яким установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей.

Підпунктом 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що дохід платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, визначаються відповідно до вимог статті 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296  Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Згідно з пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Поряд з цим, підпунктом  6  пункту 292.11 статті 292 Кодексу визначено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця.

При визначенні податкових зобов’язань з податку на додану вартість діє правило «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу. Тому, якщо платником відвантажено товари (послуги) у період перебування на загальній системі оподаткування, така операція підлягає оподаткуванню податком на додану вартість у період її здійснення (відвантаження товарів (послуг)) у загальному порядку.

Враховуючи викладене, у разі, якщо суб’єктом господарювання у період перебування на загальній системі оподаткування було включено вартість реалізованих товарів (робіт, послуг) до складу доходу при обчисленні податку на прибуток підприємств, що відображено у деклараціях з податку на прибуток та у деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, то суми коштів за такі товари (роботи, послуги), які надійдуть на рахунок Товариства платника у період його перебування на спрощеній системі з особливостями оподаткування, встановленими пунктом  9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки.

Додатково повідомляємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).