X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.09.2023 р. № 3071/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство виплачує дивіденди на користь засновника – іноземної юридичної особи – компанії…, зареєстрованої за законодавством Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії (далі – компанія), через розподіл частини прибутку товариства, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Власниками компанії є дві іноземні компанії з наступними частками володіння:

частка у розмірі 51 відс. в капіталі компанії належить компанії-1,
100 відс. акцій якої опосередковано належать нерезиденту України – компанії, зареєстрованій за законодавством Японії (акції торгуються на Токійській фондовій біржі);

частка у розмірі 49 відс. в капіталі компанії належить компанії-2, 100 відс. акцій якої опосередковано належать фізичним особам – резидентам  України.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Підтвердити відсутність підстав щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті дивідендів від товариства на користь іноземної компанії, оскільки ця компанія – нерезидент не вважається контрольною іноземною компанією та/або підконтрольною юридичною особою для бенефіціарів відповідно до положень п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу, а тому дивіденди не мають вважатися такими, що отримані безпосередньо бенефіціарами.

2. Підтвердити, що товариство при виплаті дивідендів на користь компанії не може виступати податковим агентом щодо доходів фізичних осіб –бенефіціарів, які підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 170.13.3 п. 170.13 та п. 170.131 ст. 170 Кодексу, а тому не зобов’язане утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

3. Підтвердити, що якщо надалі прибуток, сформований за рахунок дивідендів від товариства, буде фактично розподілений на користь бенефіціарів як дивіденди (через іноземні компанії, компанію-2 тощо), то саме бенефіціари – фізичні  особи будуть зобов’язані сплатити 9 відс. податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відс. військового збору відповідно до положень п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу за підсумками року, в якому бенефіціари фактично отримають дохід.

Щодо першого та другого питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.

При цьому податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, є платниками військового збору.

Таким чином, дохід, нарахований юридичною особою – резидентом на користь юридичної особи – нерезидента (засновника), не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а отже обов’язку щодо виконання функції податкового агента у резидента не виникає.

Щодо третього питання

Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу). 

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім, зокрема:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.  167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Згідно з п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 9 відсотків.

При цьому під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.

Враховуючи зазначене, у разі якщо юридичною особою – нерезидентом здійснюється на користь фізичних осіб – резидентів (засновників) виплата доходу у вигляді дивідендів, то сума такого доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відс. та військовим збором за ставкою
1,5 відсотка.

При цьому фізична особа зобов’язана подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.