Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.09.2023 р. № 3097/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що має філії в різних областях України. Зазначені відокремлені підрозділи уповноважені самостійно сплачувати податок на доходи фізичних осіб та самостійно сплачують податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із заробітної плати працівників філії, з орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться в оренді, до бюджету за місцезнаходженням філій.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи включається сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах, сплаченої уповноваженими відокремленими підрозділами платника податку, до розрахунку мінімального податкового зобов’язання?

Відповідно до п.п. 14.1.114²п. 14.1 ст. 14 Кодексу мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

При цьому мінімальне податкове зобов'язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹Кодексу).

Порядок нарахування та сплата мінімального податкового зобов'язаннядля юридичних осіб, платників податку на прибуток на загальних підставах визначені п. 141.9 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом 141.9.3 п. 141.9. ст. 141 Кодексу передбачено, що для платника податків, у якого часткасільськогосподарськоготоваровиробництва заподатковий (звітний) рік, розрахованавідповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст.14 Кодексу, становить менше 75 відсотків, різницяміж сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу;

Крім того, п. 64 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Згідно з п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у п.п. 38¹.1.1 і 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹Кодексу, застосовується із значенням 0,04.

Враховуючи викладене, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання використовується сума сплачених податків, зборів, платежів в цілому по платнику протягом податкового (звітного) року (з урахуванням сплачених податків, зборів, платежів філіями як платниками окремих податків).

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючим органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.