Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2023 р. № 3116/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації із справляння плати за землю (далі – Податок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що 03.06.2021 набуло право власності на об’єкт нерухомого майна (розподільна станція), розташованого на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 7420310100:00:005:1580, далі – Ділянка), щодо якої органом місцевого самоврядування укладено договір оренди землі з іншою юридичною особою (далі – Договір).

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує щодо порядку справляння Плати за Ділянку.

Підстави для нарахування Плати визначено нормами ст.ст. 286 та 288 Кодексу.

Чинне законодавство пов’язує виникнення в особи обов’язку справляння плати за землю одночасно з моментом проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене (п. 287.1 ст. 287 Кодексу, ст. 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві власності або оренди, відповідне право на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення. При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (пп. 4, 7 ст. 120 Земельного кодексу).

Отже, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у Товариства виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.

Водночас враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до власника земельної ділянки – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування земельну ділянку, з питання приведення у відповідність до вимог земельного законодавства землевпорядну документацію щодо Ділянки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).