Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2023 р. № 3123/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариство підписало контракт 1 з Нерезидентом 1 на поставку товару, тав межах виконання контракту експортовало товар, та отрималочасткову оплату у валюті контракту у повному обсязі на розрахунковий рахунок Товариства, відкритого в обслуговуючому банку.

Також, зазначено, що між Товариством (Продавець) та Нерезидентом2 (Покупець) було укладено контракт 2 на поставку товару. У межах контракту Товариство отримало аванс,що підтверджується банківською випискою.

Згідно з додатковою угодою до контракту 1 укладеного між трьома сторонами: Нерезидент 1 (Сторона – 1, Боржник/Покупець), Нерезидент 2 (Сторона – 2, Новий кредитор) та Товариство (Сторона – 3, Початковий кредитор/Продавець) дійшли згоди щодо:

1. Переуступка права вимоги боргу (початкового кредитора/Продавця) по зобов'язаннях, що виникли по контракту 1 укладеного між Боржником/Покупцем і Початковим кредитором/Продавцем;
2. Початковий кредитор/Продавець передає Новому кредитору права вимоги боргу (грошових зобов'язань), що виник в мажах контракту 1, а Боржник/Покупець дає згоду виконати вказані грошові зобов'язання в терміни зазначеніу додатковій угоді до контракту 1;
3. Переуступка права вимоги по додатковій угоді зараховується в рахунок погашення боргу Початкового кредитора/Продавця перед Новим кредитором по контракту 2.

Також, у відповідності до Додатку до контракту 2 укладеного між Товариством (Продавець) та Нерезидентом 2 (Покупець), дійшли згоди, що заборгованість Продавця може бути зменшена або повністю погашена шляхом заліку коштів третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати консультацію з наступних питань:

1) Чи достатньо додаткової угоди до контракту 1 та додатку до контракту
2 для врахування як розрахунок по контракту 1?

2) Та, відповідно, чи не підлягатиме дана операція під визначення як порушення передбачене частиною 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», зі змінами та доповненнями, з урахуванням пункту 14² постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» стосовно граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України?

Щодо питань 1-2

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною п’ятою статі 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів (частина п’ята статті 13 Закону № 2473).

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5) і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), (зі змінами та доповненнями), та встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів, та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Порядок відліку банком граничних строків розрахунків визначено у пункті 7 розділу ІІ Постанови Правління Національного банку від 02.01.2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі – Постанова № 7).

Згідно пункту 9 розділу ІІІ Постанови № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків зокрема:

- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми;

- у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар;

- у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Постанови № 7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Водночас, постанову Правління №18, доповнено пунктом 14⁶ згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.09.2022 № 197 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ», згідно якого банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до частини першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Слід зауважити, що пунктом 21 Постанови № 18, встановлено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Згідно із частиною восьмою статті 13 Закону № 2473 на податкові органи покладено стягнення у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою статті 13, а також застосування до юридичних осіб заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Водночас повідомляємо, що Національним банком України на адресу ДПС надіслано інформацію про порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями, зокрема і за контрактом 1. Інформація НБУ про порушення строків надіслана на підставі даних обслуговуючого банку.

Інформацію надіслано до ДПС у зв'язку з тим, що Товариством не забезпечено надходження грошових коштів на рахунок у банку за експортовані товари.

Звертаємо увагу, що питання зняття експортної операції з валютного контролю в обслуговуючому банку, на підставі заліку зустрічних однорідних вимог між Товариством і нерезидентами України, відноситься до компетенції НБУ та обслуговуючого банку, який здійснює валютний нагляд за дотриманням Товариством граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються через цей банк.

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).