Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.09.2023 р. № 3142/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо продажу алкогольних напоїв через мережу Інтернет, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариство здійснює діяльність з продажу алкогольних напоїв через мережу Інтернет.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1). Щодо порядку застосування  під час інтернет-торгівлі алкогольними напоями реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) при пересиланні товарів покупцям-фізичним особам через ТОВ «НОВА ПОШТА» та УКРПОШТА, на умовах оплати після отримання товару, за умови наступного отриманням післяплати від покупця за відправлені товари через  ТОВ «НоваПей» на поточний розрахунковий рахунок у форматі ІВАN;

2). Щодо проведення розрахункових операцій у разі відмови покупця в отриманні посилки, відправленої накладним платежем та чи потрібен в такому випадку акт повернення від покупця?

 

 

Щодо питання 1.

Правовідносини у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, через інтернет-­магазин регулюються Законом України                      від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та Законом України від 19 грудня 1995 року  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до статті 1 Закону № 481:

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО та/або ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Статтею 15 Закону № 481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій (частина тридцять дев’ята статті 15 Закону № 481).

Статтею 15³ Закону № 481 встановлено, зокрема, заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам та особами, які не досягли 18-річного віку, у невизначених для цього місцях торгівлі та обов’язок продавця зазначених напоїв, у разі виникнення сумнівів щодо досягнення 18-річного віку покупцем, звернутися до такого покупця з вимогою пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, суб’єкти господарювання можуть здійснювати продаж алкогольних напоїв через інтернет-магазин, за наявності місця здійснення роздрібної торгівлі (для алкогольних напоїв приміщення з торгівельною площею не менше 20 кв. метрів), яке обладнане РРО та/або ПРРО, за наявності ліцензій на відповідні види діяльності та з обов’язковим дотриманням вимог статті 15³ Закону № 481.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Обов’язок застосування РРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України однаково поширює свою дію як на готівкові розрахункові операції та розрахункові операції, що здійснені за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО при отриманні оплати за товари (роботи, послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тобто, для Товариства, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано Товариством покупцю.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом № 675.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Таким чином, у правовідносинах, які виникають між продавцем товарів та   АТ «Укрпошта», АТ «Укрпошта» від свого імені, саме як оператор поштового зв’язку приймає товар у своєму відділенні і від свого імені приймає саме післяплату за таке відправлення, а в момент вручення покупцеві відправлення та приймання оплати за нього працівником (оператором або кур’єром) АТ «Укрпошта» формується та видається покупцю фіскальний касовий чек, яким ідентифікується продавець та післяплата за товар.

Враховуючи викладене, повідомляємо, що за умови, що доставлений через АТ «Укрпошта» товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування Товариством РРО не є обов’язковим, оскільки, розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник (оператор або кур’єр) АТ «Укрпошта», безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Товариство у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

З урахуванням наведених вище норм законодавства, а також відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на сайті ТОВ «НОВА ПОШТА», вбачається, що ТОВ «НОВА ПОШТА» є експедитором.

Також, відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб’єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ «НоваПей», ТОВ «НоваПей» не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину укладеного між Платником та Отримувачем.

Таким чином, із технічної точки зору, між Товариством як продавцем товарів, покупцями цих товарів, ТОВ «НОВА ПОШТА» та ТОВ «НоваПей» відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній у зверненні ситуації, між Товариством та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між Товариством та ТОВ «НОВА ПОШТА» – надання послуг з організації перевезень відправлень покупцям; між Товариством та ТОВ «НоваПей» – надання послуг з переказу належних йому коштів.

Оскільки, відповідно до наведених вище умов договорів, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Товариство (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані Товариством  способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Водночас, відстрочення та/ або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Оскільки, продаж товарів в кредит передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках Підприємець в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому форми оплати «КРЕДИТ», або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

Видавати або надсилати окремий чек надавачам платіжних послуг, які переказують кошти не потрібно.

 

Щодо питання 2.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Враховуючи, якщо товар, який не був оплачений покупцем та повертається до продавця, достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів, на підставі квитанції від служби доставки, про повернення відправлення, якщо такі товарі у цій квитанції ідентифіковані.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно.

Слід зазначити, що звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації не розкриває фактичних обставин та суті здійснюваних операцій з продажу товарів, розрахунків з покупцями, взаємодії з контрагентами, задіяними у здійсненні таких операцій, що є ключовим для визначення кола обов’язків у сфері здійснення розрахункових операцій, та унеможливлює надання вичерпної відповіді щодо порушених питань.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).