Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.09.2023 р. № 3146/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянулазвернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа – резидент України спільно з іншими учасниками, в тому числі фізичними – особами резидентами України, володіє часткою в іноземній компанії –резиденті Кіпру. Спільна частка володіння в іноземній компанії фізичних осіб – резидентів України перевищує 50 відсотків.

Розмір частки заявника складає … відсотка. Права платника, як  учасника іноземної компанії, обмежуються виключно розміром частки. Платник не має можливості здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення компанії щодо укладання угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності та інших операцій. Також у платника відсутні інші підстави щодо визначення фактичного контролю, які визначені п.п. «а» – «ґ» п.п. 39².1.6 п. 39².1 ст. 39²Кодексу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи відсутні підстави для визнання фізичної особи – резидента України контролюючою особою відносно іноземної компанії за вищевказаними умовами володіння часткою?

2. Якщо є підстави для визнання фізичної особи з часткою володіння в іноземній компанії … відсотка без наявності фактичного контролю контролюючою особою, то зазначити норми Кодексу, які є підставами для такого висновку, а також надати роз’яснення щодо обов’язків фізичної особи, пов’язаних з визнанням її контролюючою особою?

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента Українивідповідно до правил, визначених Кодексом (п.п. 39².1.1 п. 39².1ст. 39²розділу I Кодексу).

Підпунктом 39².1.2. п. 39².1 ст. 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж
50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Додатково зазначаємо, що відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу п.п. «б» п.п. 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² Кодексу для 2022–2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

При цьому відповідно до п.п. 39².1.6 п. 39².1 ст. 39² Кодексу особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей ст. 39² Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Таким чином, якщо розмір частки володіння в іноземній компанії відповідає критеріям, які визначені п. 39².1 ст. 39² Кодексу, така фізична особа – резидент України є контролюючою особою.

При цьому у разі якщо жодна з фізичних осіб, яка володіє часткою або контролює частку в розмірі 25 і більше відсотків у контрольованій іноземній компанії спільно з іншими фізичними та/або юридичними особами, самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі, то в такому випадку всі особи вважаються контролюючими особами для контрольованої іноземної компанії у рівних частках (незалежно від того, чи досягає розмір частки кожного з них 25 відсотків).

Згідно з п.п. 39².5.5 п. 39².5ст.39² Кодексу фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Складання та подання звіту про контрольовані іноземні компанії передбачено п. 39².5 ст. 39² Кодексу,п.п. 39².5.1 якого передбачено, що для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.

Відповідно до п.п. 39².5.2 п. 39².5 ст. 39² Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Згідно з п.п. 39².5.6 п. 39².5 ст. 39² Кодексу форма звіту про контрольовані іноземні компанії, скорочена форма звіту про контрольовані іноземні компанії та порядок їх заповнення і подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа – резидент України не відповідає вимогам визначеним п. 39².1 ст. 39² Кодексу, то обов’язку щодо подання звіту про контрольовані іноземні компанії у такої фізичної особи не виникає.

Водночаснаголошуємо, що будь-які висновки щодо контрольованих іноземних компаній можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.