Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємстващодо права на декларування від’ємного значення з податку на додану вартість (далі – ПДВ) до бюджетного відшкодування, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Як викладено у зверненні, Підприємство є платником єдиного податку та платником ПДВ, здійснює будівництво основних засобів (капітальне будівництво) із залученням підрядних організацій – платників ПДВ, з огляду на що, на дату скерування звернення, у Підприємства виникло від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом з ПДВ (далі – від’ємне значення).
Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо терміну давності для зарахування від’ємного значення до податкового кредиту наступних (звітних періодів) та декларування від’ємного значення з ПДВ до бюджетного відшкодування.
Поняття терміну «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 розділу V Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – Цивільний кодекс).
Відповідно до пункту 1 статті 256 глави 19 розділу V Цивільного кодексу позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 глави 19 розділу V Цивільного кодексу встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (строк, визначений статтею 257, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно
до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»). При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (стаття 261 глави 19 розділу V Цивільного кодексу).
Водночас, згідно з пунктом 102.5 статті 102 розділу ІІ Кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
При цьому, відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Таким чином, визначені главою 19 Цивільного кодексу та пунктом 102.5 статті 102 розділу ІІ Кодексу терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено статтею 200 Кодексу, та показників податкової звітності з ПДВ.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 розділу V Кодексу.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині,що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
Абзацом другим підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу, який діяв з 10.10.2022 до 01.04.2023, визначено, що не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов’язаннями,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 розділу V Кодексу).
Отже, у разі прийняття платником податку рішення про повернення суми бюджетного відшкодування такий платник податку має право включити до заяви про повернення суми бюджетного відшкодування залишок від’ємного значення ПДВ до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), за умови, що суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.Поряд з цим слід зазначити, що правомірність бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до Кодексу.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу передбачено, що бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу (пункт 200.10 статті 200 розділу V Кодексу).
Пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 розділу ІІ Кодексу.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 розділу ІІ Кодексу.
Отже, платник податку, який має право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримує таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, – за результатами документальної перевірки.
Слід зазначити, що на підставі пункту 528 тимчасово до 30.06.2023 (включно) та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово до 01.08.2023 зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |