Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток операції з врегулювання оператором газорозподільної системи заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України від 14 липня 2021 року № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі – Закон № 1639) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 27.09.2022 № 1208 Товариство включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу.
З урахуванням норм пункту 83 підрозділу 2 та пункту 64 підрозділу 4 розділу XX ПКУ Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію стосовно поширення дії зазначених норм ПКУ на операції з врегулювання оператором газорозподільної системи заборгованості (збитків) відповідно до Закону № 1639, на заборгованість, яка виникла до 01.01.2022.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Статтею 5 розділу I ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Абзацами четвертим, сьомим, восьмим статті 1 Закону № 1639 визначено, що врегулюванню відповідно до Закону № 1639 підлягає заборгованість (грошові зобов'язання) суб’єктів ринку природного газу, зокрема:
заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплачена станом на розрахункову дату;
заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.
Взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов'язань, що визначені статтею 1 Закону № 1639, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету (абзац перший частини першої статті 4 Закону № 1639).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1179 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом № 1639, та проведення відповідних взаєморозрахунків (далі – Порядок № 1179), згідно з підпунктом 5 пункту 5 якого бюджетні кошти спрямовуються на врегулювання, зокрема, обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем НКРЕКП, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, установленими НКРЕКП, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, за періоди надання послуг:
до 31 грудня 2019 року включно;
з 1 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року;
з 1 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року.
Щодо оподаткування податком на додану вартість
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Разом з тим, відповідно до пункту 83 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, за звітні періоди 2022 року, учасники процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону № 1639, які є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ, не коригують податок на додану вартість, попередньо віднесений до складу податкового кредиту та/або податкових зобов'язань, і не змінюють склад податкових зобов'язань та/або податкового кредиту на суму проведених взаєморозрахунків.
Таким чином, за взаєморозрахунками, які проводились у звітних періодах 2022 року в цілях реалізації заходів із врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу, передбачених статтею 4 Закону № 1639, податкові зобов’язання та податковий кредит, нараховані/сформований за періоди надання послуг, визначені підпунктом 5 пункту 5 Порядку № 1179, не підлягають коригуванню.
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств
Відповідно до пункту 64 підрозділу 4 розділу XX ПКУ тимчасово, за звітні періоди 2022 року, учасники процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону № 1639, які є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до розділу III ПКУ, зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих безпосередньо з державного бюджету відповідно до Закону № 1639, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, оператори газорозподільних систем, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості та беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону № 1639, які є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до розділу III ПКУ здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пункту 64 підрозділу 4 розділу XX ПКУ на суму коштів, отриманих у звітних періодах 2022 року безпосередньо з державного бюджету відповідно до Закону № 1639, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |