Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2023 р. № 3204/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо нарахування податкових зобов’язань згідно зі статтею 199 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство з 15.07.2022 перейшло на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу (далі – спрощена система оподаткування за ставкою 2 відсотки), передбачену підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ. До такого переходу Товариство було платником ПДВ та нараховувало податкові зобов’язання згідно зі статтею 199 розділу V ПКУ.

За підсумками 2021 року Товариство здійснило перерахунок сум податкових зобов’язань, нарахованих згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ. Крім того, до призупинення реєстрації платником ПДВ Товариство у періодах січень-березень 2022 року використовувало придбані товари/послуги частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях. Після повернення на загальну систему оподаткування (відновлення реєстрації платником ПДВ) починаючи з 01.08.2023 Товариство також використовує придбані товари/послуги частково в  оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях. 

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) порядку визначення частки використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях починаючи з серпня 2023 року;

2-3) необхідності проведення перерахунку частки використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях за періоди січень-липень 2022 року, та періоду 2023 року, за який повинен проводитись такий перерахунок.

Зважаючи на те, що інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко ідентифікувати усі обставини операцій, щодо яких у такому  зверненні порушено питання та при здійсненні яких нараховуються податкові зобов’язання, передбачені статтею 199 розділу V ПКУ (зокрема, щодо періодів придбання товарів/послуг, необоротних активів, які використовувались(ються) частково в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних операціях), ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ. Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту отримувачем товарів/послуг, є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V ПКУ).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки встановлені главою 1 розділу XIV та підрозділами 8 і 10  розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених зазначеним пунктом.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують спрощена система оподаткування за ставкою 2 відсотки, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ на період використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, які використовують спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас надання відповіді на порушені у зверненні питання, що стосуються нарахування та перерахунку податкових зобов’язань, передбачених статтею 199 розділу V ПКУ, потребує більш чіткого опису ситуації та обставин здійснення господарських операцій, при здійсненні яких нараховуються такі податкові зобов’язання, інформація щодо яких у зверненні відсутня.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.