Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час виконання господарської діяльності в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством укладені 2 окремі угоди, в яких воно виступає як Замовник послуг:1 угода на надання послуг з перевірки правильності установки обладнання; 2 угода на надання послуг з гарантійного ремонту обладнання. Згідно з угодами Виконавець надав послуги та 31.07.23 виставив два окремі акти наданих послуг:1 акт на надання послуг з перевірки правильності установки обладнання;2 акт на надання послуг з гарантійного ремонту обладнання. Товариством складена та зареєстрована своєчасно в ЄРПН одна податкова накладна від 31.07.2023 р на загальну суму 2-х актів з номенклатурним складом :1 рядок - послуги з перевірки правильності установки обладнання;2 рядок послуги з гарантійного ремонту обладнання.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1.Чи є правильним складання однієї податкової накладної на 2 акти складеними за одну добу на 2 окремі угоди?
2.Чи має право у Товариства на віднесення цієї податкової накладної до складу податкового кредиту?.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Зазначеною нормою ПКУ також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).
Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).
Щодо питання 1
Щодо кількості податкових накладних (одна чи декілька), які повинні складатися постачальником - платником ПДВ покупцю відповідно до різних договорів купівлі-продажу товарів/послуг протягом одного дня, повідомляємо, що у випадку відвантаження покупцю товарів, надання послуг та/або отримання попередньої оплати (авансу) протягом одного дня у межах різних договорів купівлі-продажу з одним покупцем може буде складена такому покупцю як одна податкова накладна, в якій будуть внесені загальні дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг відповідно до різних договорів, так і декілька податкових накладних відповідно до кожного з договорів окремо.
Щодо питання 2
Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм ПКУ та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату «першої події», визначеної відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.
Таким чином, якщо постачальник - платник податку протягом одного дня отримує акти надання послуг відповідно до різних договорів купівлі-продажу товарів/послуг, то складання однієї податкової накладної на загальну суму не вважається помилкою, і така податкова накладна може бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |