Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.09.2023 р. № 3235/ІПК/99-00-04-03-01-06

Державна податкова служба України на звернення Підприємстващодоокремих питань оподаткування у період дії воєнного стану,керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків є оператором газорозподільної системи та надає послуги з розподілу природного газу на території України, на якій  ведуться бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією.

Заявник повідомляє, що у Підприємства, яке з 25.06.2022 та станом на 01.01.2023 перебувало в тимчасовій окупації,у зв’язку з відсутністю доступу до приміщень, втратою (знищенням) первинних документів, комп’ютерногообладнання, відсутняможливість здійснити фактичний розрахунок обсягу споживання природного газу по об’єктах споживачів, відсутні данні для проведення відповідних нарахувань в бухгалтерському обліку, визначення об’єкту оподаткування з податків таздійснення своєчасної реєстрації податкових накладних у податкових (звітних) періодах 2023 року.

З урахуванням викладеного вище Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультаціюз питань:

1. Чи підтверджується наявність у Підприємства підстави неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, з урахуванням норм Порядкупідтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХКодексу(далі – Порядок), та переліків документів на підтвердження, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225,зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (далі – Наказ № 225)?
2. Чи має Підприємство станом на 04.04.2023 року право та/або обов’язок на подання заяви про підтвердження неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, що виникає у такого платника податків у базових звітних податкових періодах 2023 року, а саме – неможливості подання декларацій з податку на прибуток підприємств, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, з урахуванням норм п.п. 69.1  п. 69   підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу та Порядку?
3. У разі неможливості подання Підприємством декларацій з податку на прибуток підприємств за звітні податкові періоди 2023 року, з урахуванням  нормп.п. 69.1  п. 69   підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, та після відновлення Підприємством такої можливості, чи будуть застосовані штрафні санкції за неподання/несвоєчасне подання декларацій з податку на прибуток за звітні податкові періоди 2023 року, що було спричинено фізичною неспроможністю платника обрахунку об’єкта оподаткування за послуги з розподілу природного газу через незалежні від нього обставини непереборної сили?
4. У разі необхідності подання Підприємством декларацій з податку на прибуток підприємств та декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди 2023 року та за умови уточнення в подальшому показників таких декларацій, чи будуть застосовані штрафні санкції за заниження податкового зобов’язання у відповідних звітних податкових періодах 2023 року, яке було спричинено фізичною неспроможністю платника обрахунку об’єкта оподаткування за послуги з розподілу природного газу через незалежні від нього обставини непереборної сили?

Правові відносини між суб’єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ), Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 67 ГКУ визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п.1.1 ст. 1 Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Частиною другою ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ст. 1, чч. 1, 5 ст. 9 Закону № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (ч. 2 ст. 6 Закону № 996).

Щодо питання 1,2

Підстави неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) визначені у п.1 розділу ІІ Порядку, серед яких, зокрема:

втрата (знищення чи зіпсування) первинних документів, комп’ютерного  та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (п.п.1 п. 1 розд. ІІ Порядку);

 неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (п.п. 2 п. 1 розд. ІІ Порядку);

використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання, пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я посадової особи платника податків або неможливе у зв’язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень (п.п. 3 п. 1 розд. ІІ Порядку);

перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації(п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку у разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі  щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої  можливості разом з вичерпним переліком  документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим Порядком, до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 розд. ІІ Порядку.

Заява має містити, зокрема:

чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;

які саме податкові обов’язки не мав/не має можливості виконати платник податків;

інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами),  спричиненими військовою агресією російської федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд ІІ Порядку, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 7 розд. ІІ Порядку).

            Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов’язків.

Отже, рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, приймається контролюючим органом за результатами комплексного розгляду всіх наданих документів (копій документів), на підтвердження  зазначеної у  заяві підстави (підстав) неможливості виконання таким платником своїх податкових  обов’язків, які  подані відповідно до Наказу № 225.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про  неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком, до такого платника податків не застосовуються відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання (п. 2 розд.ІІІ Порядку);

Пунктом 5 розд.ІІ Порядку встановлено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку та у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, зобов’язані повідомити, контролюючий орган про відновлення можливості виконання платником податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, податкового обов’язку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, шляхом подання повідомлення довільної форми у порядку, передбаченому п. 8  розд. ІІ Порядку.

Таке повідомлення має містити, зокрема, дату та номер останнього рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку; найменування контролюючого органу, який прийняв таке рішення та його місцезнаходження та дату відновлення можливості виконувати свої податкові обов’язки.

З урахуванням вимог Кодексу та Порядкупідтвердженням можливості платника виконувати один із податкових обов’язків щодо подання звітності, сплати податків і зборів може бути визнано подання ним податкової, фінансової звітності, реєстрація податкових накладних, сплата невиконаного податкового зобов’язання, тощо.

Щодо питань 3,4 

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.

Підпунктом 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу передбачено, зокрема, що  у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або  акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46  Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, зокрема, щодо:

реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022 року;

реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20.07.2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 Кодексу, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022 (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31.12 2022 року).

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені (абзац двадцять першийп.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ  Кодексу).

Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону № 996  зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абзац двадцять третійп.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX  Кодексу).

Таким чином, якщо під час дії воєнного стану на території України  платник податків не має можливості подати податкову звітність, у тому числі  податкові декларації з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю, передбаченою п. 46.2 ст. 46 Кодексу, за відповідні податкові (звітні)  періоди, що підтверджується відповідним рішенням контролюючого органу згідно з Порядком, то згідно з вимогами абзацу першого п.п. 69.1 п. 69підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу такий платник податків зобов’язаний подати відповідну податкову звітність, у тому числі  податкові деклараціїз податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю, за такі звітні періоди протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. За цих умов такий платник податків  звільняється  від передбаченої Кодексом відповідальності. 

У разі, якщо надалі у платника податківз’явилась можливість подати податкову звітність, у тому числі податкові декларації з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю, за відповідні податкові (звітні) періоди під час дії воєнного стану на території України, такий платник маєповідомити, контролюючий орган про відновленняможливості виконання ним такого податкового обов’язкупротягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.

Зауважимо, що відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків / податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів / корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами / корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, платник складає податкову декларацію з податку на прибуток на підставі наявних даних бухгалтерського обліку до моменту відновлення первинних бухгалтерських документів та подає її в установлений законодавством термін.

У разі відновлення первинних бухгалтерських документів платник податків має уточнити показники фінансової та податкової звітності з податку на прибуток підприємств. При цьому, фінансова звітність як додаток до податкової декларації з податку на прибуток підприємств подається в обов’язковому порядку.

Також зазначаємо, що на підставіп.п. 69.9 п. 69 підрозд.10 розд. ХХ Кодексу до 01.08.2023зупинявся перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).