Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.09.2023 р. № 3244/ІПК/99-00-24-03-03-05

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Фонд надає фінансову підтримку згідно з укладеними договорами про реалізацію проекту шляхом перерахування коштів із свого реєстраційного рахунка, відкритого в органі Казначейства, на рахунки переможців конкурсного відбору, відкриті в установах банків.

Переможцями конкурсних відборів є як фізичні особи – підприємці, так і юридичні особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 256 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду, відповідно до якого Фонд надає фінансову підтримку отримувачу фінансової підтримки, а отримувач фінансової підтримки в порядку, на умовах та у строки, визначені договором про реалізацію проекту, зобов’язується реалізувати проект.

Договір про реалізацію проекту є двостороннім, правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір встановлює обов’язки, умови та обмеження щодо використання грошових коштів, які перераховуються Фондом частинами поетапно згідно із планом реалізації проекту. Договір не є безумовним та не відповідає правовій природі договору дарування та подібним йому.

Фінансова підтримка не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Таким чином, Фонд просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи підлягають оподаткуванню цільові кошти, що надійшли переможцям конкурсних відборів з бюджету Фонду в межах бюджетної програми «Функціонування Українського ветеранського фонду, у тому числі здійснення фондом заходів з підтримки проектів» в розумінні п.п. 292.11.4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу?

2. Чи є тотожними в розумінні Кодексу договори про реалізацію проекту та договори про надання безповоротної фінансової допомоги?

3. Які податкові зобов’язання виникають у Фонду після укладення договорів про реалізацію проекту з фізичними особами – ­підприємцями та юридичними особами, для фінансування підприємницької діяльності в межах бюджетної програми «Функціонування Українського ветеранського фонду, у тому числі здійснення фондом заходів з підтримки проектів»?

4. Яку ознаку доходу у графі 6 Розділу 1 Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок)) має зазначати Український ветеранський фонд, надаючи переможцям конкурсних відборів (фізичним особам – підприємцям першої, другої та третьої групи платників єдиного податку та особам, що здійснюють незалежну професійну діяльність) цільові кошти з бюджету Фонду в межах бюджетної програми «Функціонування Українського ветеранського фонду, у тому числі здійснення фондом заходів з підтримки проектів»?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1 п. 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 256 (далі – Порядок № 256), бюджетні кошти використовуються Фондом для надання фінансової підтримки ветеранам та членам їх сімей для реалізації проектів (далі – фінансова підтримка), які за результатами конкурсного відбору визначені переможцями та спрямовані на:

реінтеграцію ветеранів та членів їх сімей до активного суспільного життя, забезпечення збереження та відновлення їх фізичного та психічного здоров’я;

підтримку підприємницької діяльності ветеранів та сприяння в їх працевлаштуванні.

Підпунктом 1 п. 5 Порядку № 256 передбачено, що право на отримання фінансової допомоги мають, зокрема, ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи – підприємці.

Згідно з п. 9 Порядку № 256 між Фондом та переможцем конкурсного відбору укладається договір про реалізацію проекту.

Примірна форма договору про реалізацію проекту затверджується Міністерством у справах ветеранів України.

Фонд надає фінансову підтримку згідно з укладеним договором про реалізацію проекту шляхом перерахування коштів із свого реєстраційного рахунка, відкритого в органі Казначейства, на рахунки переможців конкурсного відбору, відкриті в установах банків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Кодексу або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.

Об’єктом оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу;

Відповідно до п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу до складу доходу, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Державна цільова програма – комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, спрямованих на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням  коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням (ст. 1 розділу І Закону України від 18 березня 2004 року
№ 1621-IV «Про державні цільові програми» (далі – Закон № 1621)).

Порядок розроблення та виконання державних цільових програм затверджується Кабінетом Міністрів України згідно зі ст. 5 розділу ІІ Закону № 1621.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України  (далі – БКУ).

Відповідно до п. 11 частини першої ст. 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 частини першої ст. 2 БКУ).

Так, у частині першій ст. 119 БКУ передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

бюджетним призначенням, що встановлені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Такий закон та рішення унікальні для кожного року;

напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);

бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Тобто, за своєю суттю, нецільове використання бюджетних коштів є випадком, коли замовник спрямовує виділені йому кошти на закупівлю, яка не передбачена у планах держави/місцевої громади.

Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи мають право не включати до складу доходу суми коштів цільового призначення, що надійшли з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм, за умови їх цільового використання.

Водночас оскільки отримання фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку або фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачає виробництво (виготовлення) та/або реалізацію товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь Платника, то такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені ст. 165 Кодексу, яка не містить дохід у вигляді фінансової підтримки.

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 цієї статті).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹  підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та військовий збір, використовуючи ставку, визначену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами, затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок).

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділу 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді безповоротної фінансової підтримки, яка виплачується Фондом на користь фізичних осіб – підприємців, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах та відображається податковим агентом, при виплаті платнику податку, у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «127» як інші доходи.

Слід зазначити, що відповідно до п. 5.3 ст. 5 розділу I Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.