Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Товариство мало боргові зобов’язання перед юридичною особою – нерезидентом за договорами поставки, а нерезидент відповідно мав право вимоги до товариства на цю ж суму.
Фізична особа – учасник товариства (100 відс. частки) отримав від нерезидента право вимоги до товариства шляхом укладання договору уступки права вимоги на заборгованість. Договір уступки права вимоги передбачає оплату, яку фізична особа – учасник товариства буде сплачувати нерезиденту самостійно частинами в визначений термін.
Між товариством (боржником) та цією фізичною особою – учасником (кредитором) укладено угоду про погашення боргу в розмірі фінансових зобов’язань товариства в національній валюті (гривня) за курсом Національного банку України, шляхом зарахування грошових коштів на рахунок кредитора, або входженням кредитора в капітал боржника.
Фізична особа – учасник (кредитор) планує своїм рішенням, як засновник, збільшити розмір статутного капіталу товариства і внести цей додатковий вклад шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, де з одного боку фізична особа – засновник виступає боржником по відношенню до товариства (зобов’язання сплатити грошові кошти в порядку внесення додаткового вкладу), а з другого боку – кредитором по відношенню до товариства (зобов’язання товариства сплатити грошові кошти фізичній особі за пред’явленою ним вимогою). При цьому розмір зустрічних зобов’язань товариства і фізичної особи – засновника еквівалентні по розміру.
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи є операція з придбання фізичною особою права вимоги за оплатним договором уступки права вимоги з умовою оплати в майбутньому такою, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб?
2. Чи оподатковується операція з внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог податком на доходи фізичних осіб?
3. Чи може операція з придбання прав вимоги призвести до виникнення обов’язків з податку на доходи фізичних осіб в майбутньому?
4. Чи є операція з придбання прав вимоги такою, що оподатковується військовим збором?
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу) та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.
Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема, договору уступки права вимоги на заборгованість, угоду про погашення боргу, рішення про збільшення розміру статутного капіталу тощо.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |