Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2023 р. № 3257/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що в 2023 році планує підписати зовнішньоекономічний контракт з нерезидентом про надання інформаційно-консультаційних послуг для нерезидента. Оплата за надані послуги буде проведена в термін понад 180 календарних днів.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати консультацію з наступних питань:

1) Чи зобов’язаний нерезидент провести розрахунки з Товариством за надані інформаційно-консультаційні послуги із дотриманням граничних строків розрахунків – 180 календарних днів?

2) Чи на розрахунки за інформаційно-консультаційні послуги, які буде здійснювати нерезидент, не поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту послуг (180 календарних днів)?

3) Чи підлягає нарахуванню пеня за порушення строку розрахунків за інформаційно-консультаційні послуги понад 180 календарних днів?

4) Чи підлягає нарахуванню пеня за порушення строку розрахунків за інформаційно-консультаційні послуги понад 180 календарних днів, якщо сума операції менша 400 тис.грн.?

Щодо питань 1-4

У зв’язку з тим, що у запиті не визначено, які саме інформаційно-консультаційні послуги будуть надаватись, відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Валютне регулювання, відповідно до статті 1 Закону № 2473 – це діяльність Національного бану України та, в установлених цим Законом випадках, Кабінету Міністрів України спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України також має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно підпункту 5 пункту 1 Постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), та в пункті 14² «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) не поширюються на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», термін «товар» має значення – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Отже, послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються не підпадають під валютний нагляд в частині поширення на них граничних строків розрахунків.

Правлінням Національного банку України, відповідно до Закону № 2473 прийнято низку постанов з питань заходів захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті; порядку валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Валютний нагляд банків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюється відповідно до розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5, становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову № 18, та встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів,  які застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.           

Водночас пунктом 14³ Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14²  цієї Постанови:

не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473).

При цьому, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема:

у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною п’ятою статі 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів (частина п’ята статті 13 Закону № 2473).

Пунктом 22 розділу II  Положення № 5 також визначено, що граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів.

Поняття «дроблення операції з експорту товару» визначено в підпункті 5 пункті 3 Інструкції № 7.

Отже, якщо сума за здійсненою операцією з експорту та/або імпорту товарів не перевищує незначну суму, то на таку операцію не поширюються граничні строки розрахунків, та відповідно пеня за порушення граничних строків розрахунків на суму заборгованості не нараховується.

Також, відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Водночас, у Законі № 2473 та Положенні № 5, Інструкції № 7 та Постанові № 18 визначено, що розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки резидентів у банках України.

При цьому термін «банк» визначено Законом України від 07 грудня 2000 року № 2121 – ІІІ «Про банки і банківську діяльність».

Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо правомірності розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту послуг та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).