Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2023 р. № 3268/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «______» (далі – ТОВ) щодо порядку формування витрат за рахунок ПДВ та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між ТОВ та ТОВ «_______» (далі – ТОВ1) був укладений договір на оренду технологічних агрегатів, будівельної техніки та автотранспорту.

Згідно з умовами договору ТОВ надало ТОВ1 попередню оплату (аванс) за послуги оренди. По факту першої події (отримання авансу) ТОВ1 зареєструвало в січні 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну. Сума ПДВ була включена ТОВ до податкового кредиту.

По факту першої події (підписання акту приймання-передачі послуг ТОВ) ТОВ1 склало податкову накладну в січні 2022 року, яка була зареєстрована в ЄРПН, проте за цією податковою накладною ПДВ не був включений ТОВ до податкового кредиту.

Зазначена операція була здійснена до початку запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, не була включена ТОВ у відповідний звітний період до податкового кредиту та на дату звернення минув 365-денний строк з моменту складання відповідної накладної. 

З огляду на викладене, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

у який строк ТОВ має право віднести на витрати суму неотриманого податкового кредиту за податковою накладною, зареєстрованою постачальником в ЄРПН більше ніж через 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;

до якого періоду має бути віднесена сума неотриманого податкового кредиту за податковою накладною, зареєстрованою постачальником в ЄРПН більше ніж через 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

       Щодо порядку формування витрат за рахунок ПДВ

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

 Отже, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, скоригований на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми витрат з ПДВ.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-ХІV) первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

 Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша ст.9 Закону № 996-ХІV).

 Враховуючи вищенаведене, підставою для формування витрат для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток, є первинні документи, які складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996-XIV).

Отже, з питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку на суми ПДВ при наявності належним чином оформлених первинних документів, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

      Щодо формування податкового кредиту

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 Кодексу. 

За правилами, встановленими п. 198.6 ст. 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39² Кодексу,  п. 46.2 ст. 46 Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59 – 60 Кодексу, статтями 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із ст. 116 Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 Кодексу.

Зважаючи на те, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу на період до припинення або скасування правового режиму воєнного стану на території України для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством, крім, зокрема, виключень, передбачених зазначеним підпунктом, на вказаний період зупинявся, зокрема,  перебіг строків, визначених Кодексом для формування податкового кредиту. 

Пункт 102.9 ст. 102 Кодексу та п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.              

Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 Кодексу (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.       

Отже, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, починаючи з 01.08.2023 року продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.

Таким чином, податкова накладна, складена в січні 2022 року, зареєстрована в лютому 2022 року – до запровадження воєнного стану в Україні, може бути включена до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому податкова накладна зареєстрована в ЄРПН або в наступних звітних періодах, на які будуть припадати терміни формування податкового кредиту з урахуванням вимог п. 198.6 ст. 198 та п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до норм чинного законодавства (зокрема, ст. 36 Кодексу) платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені податковим законодавством.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).