Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2023 р. № 3271/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство)
щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПК України), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство є платіжною установою  та надає платіжні послуги на підставі ліцензіїНаціонального банку України на надання фінансових платіжних послуг.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері  здійснення розрахункових операцій Товариство звернулось до податкового органу із наступними запитаннями:

1.   Чи підпадає ініціювання користувачами (шляхом надання дистанційнихрозпоряджень) через платіжний застосунок Товариства платіжних операцій, підвизначення «система дистанційного обслуговування» в розумінні положень пункту 14статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферіторгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?

2.   Чи підпадає ініціювання платниками засобами НАЗВА_ПРОДУКТУ грошовихпереказів у безготівковій формі з використанням платіжних карток за допомогою веб-сайтів, мобільних додатків/застосунків і т.д. та з використанням технології інтернет-еквайрингу, під визначення «сервіс переказу коштів» в розумінні положень пункту 14статті 9 Закону № 265?

 

3.   Чи необхідно Товариству як платіжній установі у вказаних вище випадках,застосовувати РРО/ПРРО?

З метою надання відповіді на питання слід зазначити, щоправові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. встановлені Законом № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункти 1 і та 2 статті 3 Закону № 265).

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

З питань трактування та можливості віднесення тих чи інших продуктів до банківських систем дистанційного обслуговування чи сервісів переказу коштів ДПС керується листом Національного банку України від 13.01.2021 № 57-0010/2314 (вх. ДПС №2024/5 від 13.01.2021) та листом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від 29.12.2021 № 04-32/10-2021/408420 (вх. ДПС №2024/5 від 13.01.2021),  відповідно до яких: ««система дистанційного обслуговування» є продуктомбанку, що пропонується/надається банком своїм клієнтам (фізичнимособам/суб’єктам господарювання) та який надає можливість клієнтам безфізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціюванняпереказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжнихдоручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема,платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок,обмін валют, і т.ін).

Банківська система дистанційного обслуговування можебути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжнихпристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічномупристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).

Сервіси переказу коштів - продукт банку або небанківської фінансовоїустанови, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів безвідкриття рахунків (далі – НФУ), який спрощує проведення розрахунків інадається клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання), зокрема,для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів(готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток)інших операцій.

Сервіс переказу коштів» може бути реалізований на офіційному сайтібанку/НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/НФУ та/або увигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічномупристрої клієнта банку/НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше)».

Крім того, відповідно до визначень наведених у статті 2 Закону України «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) платіжна система це система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи;платіжний додаток це програмний засіб, розміщений в апаратно-програмному середовищі електронного платіжного засобу, за допомогою якого здійснюються платіжні та інші операції, передбачені договором;платіжний застосунок це програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг;платіжний пристрій це технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою;

Враховуючи викладене вище, банківські системи дистанційного обслуговування та сервіси переказу коштів це пристрої чи програмне забезпечення призначене для виконання чи ініціювання платіжних операцій, а тому як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо, що ініціювання користувачами (шляхом надання дистанційних розпоряджень) через платіжний застосунок Товариства платіжних операцій не підпадає під визначення банківські системи дистанційного обслуговування та сервіси переказу коштів, оскільки, ініціювання платіжних операцій є діями користувачів, а не пристроями чи програмним забезпеченням.

Щодо питання 3

Із аналізу синтаксичної конструкції, використаної законотворцем у пункті 14 статті 9 Закону № 265, вбачається, що зазначена пільга щодо можливості незастосування РРО або програмних РРО поширюється на суб’єктів господарювання які здійснюють діяльність у сфері надання послуг та розрахунки за надані послуги проводять «виключно» за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Поряд із зазначеним, Товариство у своїх відділеннях також приймає готівку та електронні платіжні засоби.

Враховуючи зазначене, та як відповідь на питання 3 повідомляємо, що Товариство не має прававикористовувати пільгувизначенупунктом 14 статті 9 Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.