Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2023 р. № 3272/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «______» (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з реорганізації підприємства шляхом виділу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, підприємство має намір здійснити виділ нового товариства без ліквідації старого та передати йому за розподільчим балансом частину свого майна, прав,  а також частину своїх зобов’язань.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. чи підлягає оподаткуванню податком на додану вартість операція з передачі за розподільчим балансом частини майна від платника ПДВ, який реорганізується шляхом виділу, до юридичної особи, що створена в результаті такого виділу

2. чи підлягає оподаткуванню податком на прибуток операція з передачі за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків від платника податку на прибуток, який реорганізується шляхом виділу, до юридичної особи, що створена в результаті такого виділу?

3. чи можуть бути передані за розподільчим балансом в процесі виділу до новоствореного підприємства бухгалтерські збитки правопопередника, без передачі податкових збитків?

4. чи проводиться документальна позапланова перевірка податковими органами при проведенні процедури виділу?

Щодо питань 1-3

Щодо оподаткування податком на прибуток операцій з реорганізації підприємства шляхом виділу

Відповідно до частини першої та другої ст. 109 Цивільного кодексу України  виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Згідно з п.п. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 Кодексу під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, а саме, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Таким чином, унаслідок виділення створюється новий платник податку, а той, із якого відбувся виділ, не ліквідується.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниць за операціями з передачі за розподільчим балансом майна та зобов’язань при проведенні реорганізації шляхом виділу для коригування фінансового результату до оподаткування для платника податку, з якого здійснюється виділ інших платників податків, положеннями Кодексу не передбачено.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Водночас повідомляємо, що відповідно до п.п. 140.4.5 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку правонаступником на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом, поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

При проведенні реорганізації від'ємне значення об'єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку - правонаступник були пов'язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з реорганізації підприємства шляхом виділу

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Підпунктом «а» п. 198.5 ст. 198 Кодексу встановлено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 Кодексу).

Правила ст. 199 Кодексу не застосовуються, зокрема, в разі проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу (п. 199.6 ст. 199 Кодексу).

Таким чином, операція з передачі частини майна від платника ПДВ, який реорганізується шляхом виділу, до нової юридичної особи, що створена в результаті такого виділу, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому за такою операцією норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Кодексу не застосовуються і податкові зобов’язання з ПДВ згідно з вказаними нормами не нараховуються.

Щодо питання 4

Статтями 6 та 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до Законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Кодексу визначено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Підпунктом 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 Кодексу визначено, що під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Пунктом 75.1 ст. 75 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Кодексом.

Підпунктом 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Кодексу визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав,
зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).